Четвер 19 Жовтень 2017, 08:33

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

ЕКСТРЕМІЗМ В УКРАЇНІ. ПРОЯВИ, ВПЛИВИ ТА ЗАГРОЗИ. СЕРПЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ 2017 РОКУ. АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

05.09.2017

Серпень хоч і мав ознаки «мертвого» політичного сезону, тим не менше приніс для України цілу низку терористичних та екстремістських загроз. Йдеться як про окуповані території, так і про внутрішню ситуацію в Україну.

Міжнародна ситуація

У серпні основна увага належала ситуації навколо КНДР та загроз у Східній Азії. Так, після ракетних випробувань 26 серпня ООН посилила санкції проти Північної Кореї. Але уже 29 серпня КНДР випускає ще одну ракету, яка подолала 2,5 тис. км та пролетіла над територіями Японії.

Сам запуск ракети складно мотивувати інтересами самої КНДР. Попередні санкції ООН уже позбавили Північну Корею третини доходів від експорту. Однак, керівництво країни не зважає на це і запускає ракету середнього радіусу та фактично порушує сухопутні кордони з Японією. Тому насамперед йдеться про демонстрацію сили. Але не для внутрішнього споживача, а для зовнішнього. Для внутрішнього було б достатньо запуску інформаційних фейків, – інформаційний простір КНДР є державною монополією та, відповідно, повністю закритий. Зараз складно вирахувати реальні мотиви Кім Чен Ина. Однак, унаслідок зазначених дій:

а) увага світу перемістилась від Росії на більш антисистемного гравця – Північну Корею. Це відповідає інтересам Кремля – особливо після інформації про посилення санкцій щодо РФ з боку США. Тобто, йдеться про зміну (не виключено, що і штучну) світового порядку денного. Варто розуміти, що КНДР зручніший ворог для світу, ніж Росія. Йдеться не стільки про різні військові потенціали цих країн, скільки про економічні – ринок Росії величезний, а у КНДР – взагалі закритий.

Є внутрішньополітичні мотиви переключення уваги і для Сполучених Штатів– йдеться не лише про перенесення уваги від російського впливу на внутрішню політику США, а й вже від нового скандалу – щодо незасудження Трампом діяльності американських неонацистів, що переросло у новий вектор критики президента.

б) зростають небезпеки для Південної Кореї та Японії (саме через їх території пролягає траєкторія польоту потенційної ракети на американський Гуам, якою погрожує КНДР). Це потенційної призведе до збільшення їх видатків на систему ПРО, яка буде надаватись та обслуговуватись США.

Звідси прямий висновок. Військова фаза операції не наступить найближчим чином. З одного боку, КНДР має одну з потужних армій у світі та фанатичних бійців, готових до останнього воювати проти світового імперіалізму. З іншого боку, Північна Корея є зручним громовідводом і для Росії, і засобом утримання впливу США у Східній Азії. Крім того, майже повна залежність КНДР від Китаю дає можливість КНР корелювати міжнародну політику практично не втручаючись у неї. Тому ближчим часом відбуватиметься лише «гра мязами» та гонка озброєнь у КНДР та навколо неї (Японія, Південна Корея).

У серпні загострювався і німецько-турецький конфлікт. Ердоган звинуватив ФРН у підтримці терористів. У свою чергу ФРН заявила, що Туреччина на чолі з Ердоганом ніколи не стане членом Європейського Союзу.

Загрозу для безпеки України містить ситуація навколо Молдови, яка офіційно заявила, що ближчої сесії Генасамблеї ООН порушить питання про вивід російських військ з Придністров’я. Таке рішення підтверджено офіційно на рівні прем’єр-міністра країни.

Виходячи із завдань, Росія є зацікавлена у легітимізації своїй військ на території ПМР. У тому числі можуть бути штучно сформовані ризики щодо не лише молдовською, але й української військової загрози для самопроголошеної «республіки». У тому числі й локальні конфлікти.

Крім того, у серпні відбулось два теракти у Іспанії, а точніше – у Каталонії (у Барселоні та Камбрільсі). Зазначимо, що хоча за теракти в Іспанії взяла відповідальність Ісламська Держава, тим не менше, за наслідками вони сприяють саме каталонському сепаратизму. Президент Женералітету Каталонії ще на початку оголосив про референдум, що має відбутись 1 жовтня. А відповідно – ці теракти спрямовувались на подолання цілісності не стільки Іспанії, скільки всього Європейського Союзу, який все більше зосереджує увагу на внутрішніх проблемах, ніж на зовнішніх загрозах.

 Війна

Серпень за багатьма параметрами продемонстрував затишшя на лінії зіткнення.

загиблі таблиця

Зокрема, незворотні втрати українських бійців склали 10 чоловік. Це – найнижчі показники з березня 2016 року. Минулого місяця загинуло 29 воїнів.

поранені

Кількість поранених майже ідентична минуломісячним показникам – 78 (76 у липні 2017 року). Показники двох останніх місяців літа – найнижчі з жовтня 2017 року.

обстріли

Виходячи з щоденних звітів прес-центру штабу АТО фіксовано 735 обстрілів. У середньому це складає 26 випадків порушень режиму припинення вогню щодня. Порівняно з липневими показниками відбулось певне збільшення числа обстрілів (684 в цілому або – 22 щодня).

У той же час, не зважаючи на певну ескалацію випадків порушення режиму припинення вогню, показники обстрілів лишаються низькими порівняно з даними протягом року.

Дещо інші дані надає СММ ОБСЄ, яка повідомила про зниження на 65% кількості порушень режиму припинення вогню у серпні порівняно з попереднім місяцем.

Таким чином, протягом серпня на сході спостерігалась певна деескалація, яка імовірно викликана цілою низкою факторів:

1. Зацікавленість агресора у зменшенні уваги до Росії як агресора та Донбасу як фактично окупованої території з боку світової спільноти. Особливо – напередодні прийняття рішення про продовження санкцій що РФ з боку Євросоюзу. У Кремлі розуміють, що санкції будуть продовжені, але кожен акт незгоди політиків у ЄС щодо їх продовження приближає момент коли санкції будуть скасовані. Звідси – зараз мета Росії не скасувати санкції, а наблизити дату щодо створення критичної маси європейських політиків, які б підтримали таке скасування.

Таким чином, Росія переорієнтовуватиме увагу світової спільноти на внутрішні проблеми України

2. Сезон відпусток. Йдеться не лише про комбатантів, які в умовах локально обмеженого протистояння можуть отримувати цивільні блага у вигляді відпусток. Але й – через сезон відпусток у інформаційних «споживачів війни» – мирних мешканців Донбасу для яких війна – це засіб виправдання їх бідності.

3. Укладення низки рішень про режим припинення вогню (хлібне на початку літа та шкільне – в кінці). Як правило, такі перемир’я дають короткострокових ефект деескалації, але враховуючи попередні фактори вагу «режиму припинення вогню» було посилено.

Збройні сили України стали 30-ми за рейтингом серед 133 країн. Це щорічний рейтинг, який укладається Global Firepower. Водночас, варто звернути увагу, що армія країни-агресора – Росії перебуває на 2 місці в світі. Тому поки що заявляти про термінову необхідність військової операції проти агресора – це є виключно популістичним кроками.

У серпні знову акцентувалась увага на різниці в матеріальному забезпеченні між різними типами комбатантів у так званих «арміях» сепаратистів. Зокрема, різниця в оплаті праці між місцевими «ополченцями» та російськими добровольцями складає приблизно 3,5 разів на користь останніх. У кадрових російських військових, які беруть участь у війні на Донбасі матеріальне забезпечення ще вище. Тому, як правило служать вони окремо, або ж – на цьому ґрунті постійно виникають проблеми.

Одним із показових для військової ескалації конфлікту стала заява ОБСЄ, відповідно до якої зворотній вогонь будь-якої сторони має також вважатись порушенням режиму припинення вогню. З точки зору деескалації конфлікту імовірно це правильне рішення, оскільки делегітимізує будь-яке відкриття вогню, навіть – вогню у відповідь. Однак, з точки зору відсутності реальних санкцій до тих, хто взагалі відкриває вогонь, це рішення може призвести до зменшення контрольованості військових підрозділів з обох сторін. Особливо йдеться про ситуації коли йдеться про самозбереження.

 Окупований Донбас

Росія планує скоротити фінансові витрати на утримання республік. Відповідні чутки уже неодноразово поширювались у зоні окупації. Не виключено, що вони залишаться лише чутками. Але такі чутки однозначно призводять або – до пошуку ворогів серед своїх, або – до посилення протистояння зі Збройними Силами України.

Імовірно Кремль все ж таки дав вказівку тимчасово деескалувати протистояння, тому навряд чи це вилиється у активацію військового протистояння. Тому – це призведе до пошуку ворогів серед своїх. Зокрема, наприкінці серпня було убито двох «депутатів ЛНР». Як повідомляють аналітики, обидва з них вважають наближеними до Плотницького і фактично їх убивство – це сигнал «лідеру ЛНР» про потенційну можливість його усунення. Повідомляється також, що протистоїть Плотницькому так зване «Міністерство госбєзопасності». У той же час, розуміючи маріонетковість обох структур, аналітики приходь до висновку, що йдеться про протистояння двох основних російський кураторів у ЛНР – ГРУ МО та ФСБ.

Крім того, повідомляється, що російські військові в ДНР убили щонайменше двох цивільних громадян протягом серпня. Безвідповідальність російських військових може призвести до поширення таких актів, а відповідно – до подальшого зростання невдоволення серед населення, що проживає в окупації. Однак для поширення такого невдоволення не достатньо одного негативного повідомлення. Україна має вести системну політику з формування негативного ставлення до російських окупаційних військ з обох сторін лінії зіткнення.

Поряд з цим, зниження числа невдоволених відбувається і шляхом залякування населення. Зокрема, як повідомляє ГУР МО України, спецслужби «республік» проводять заходи з виявлення громадян з проукраїнськими поглядами. Це відбувається під виглядом перевірки приписки та обшуків приватних приміщень. Зрозуміло що тотальність таких заходів призведе до залякування не лише проукраїнської частини окупованого Донбасу, але й всіх, хто публічно незадоволений політикою окупаційної влади.

У той же час, «українські диверсанти» лишаються страшилкою, яку формують ЗМІ окупованих республіки заради залякування населення. Так, у серпні було повідомлено про затримання диверсійної групи СБУ, яка намагалась підірвати телевишку у Донецьку. В той же час, саме відео затримання показало, що сюжет був зняти не пізніше квітня.

За відсутності реальних соціальних опитувань, складно відслідкувати реальне ставлення населення в Донбасі до головних колабораціоністів – Захарченка та Плотницького. Однак, неоднорідне оточення, яке існує не лише у ЛНР, але й ДНР, вказує на різке падіння рейтингів Захарченка. Це відбулось нібито після заяви про Малоросію. Фактично лідер ДНР, підтримка якого і так була лише у тих, хто підтримував від’єднання Донбасу від України, втратив на заявах про єдину державу з Україною. Тому навряд чи ближчим часом Захарченко буде заявляти про мирне об’єднання з Україною.

Серед скандалів, які відбулись у ДНР варто звернути увагу на конфлікт між міністром «МЧС ДНР», який перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння намагався «віджати» катер у громадянина РФ, який на той час перебував на території ДНР. Імовірно, громадянин РФ мав зв’язки у «правоохоронних структурах», і ця справа не лише вирішилась на його користь, але й набула публічності. Водночас, цей конфлікт описує реальну ситуацію у «республіці», де приватна власність легко відчужується представниками влади.

Крим

Окупанти у серпні продовжили у Криму низку тенденцій.

По-перше, продовжується упроваджуватись у інформаційний простір тема українських диверсантів. Останнього місяця літа було заявлено, що СБУ намагається вербувати кримчан як «шпигунів» для України. Однак, як правило, повідомлення про вербування «українським спецслужбами» йдуть від осіб, які мають відверто проросійські погляди. Тому верифікація таких повідомлень занадто низька. Але враховуючи масовість повідомлень про українських шпигунів у Криму, варто очікувати, що подібні повідомлення призводитимуть до: а) поширення стукацтва на всіх, хто не лише проукраїнський, а й відносно толерантний до України; б) залякування населення та подальшого символічного відчуження кримчан від України. Не варто виключати, що зниження довіри до повідомлень про українських диверсантів може підкріплюватись інформаційними сюжетами про затриманих шпигунів. І звичайно, завжди існують ризики реальних терактів проти мирного населення вчинених ніби то українськими спецслужбами.

По-друге, легітимація окупаційної російської влади у Криму у світових масштабах. У серпні у Криму проводив концерти відомий німецький гурт Scooter. Реакція держави саме щодо цієї групи мала б бути показовою. Якщо в’їзд забороняється всім, то і Scooterмав би потрапити щодо «чорного списку». Натомість в інформаційному просторі не пролунало чітких меседжів від владних структур щодо обмежень для в’їзду для німецького гурту. Це перетворює політику України щодо в’їзду на вибіркову (тобто – у світовому розумінні створює імідж неправової). А фактично – сприяє подальшій легітимації російського контролюприсутності у Криму з боку інших іноземних структур.

По-третє, відбувається насильницький вплив на структури, які мають відносно проукраїнські погляди. Так наприкінці серпня відбувся конфлікт між російськими силовиками у Криму та кримським представництвом УПЦ КП. Зокрема, у храмі в Сімферополі був травмований Архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент. Йдеться не лише усунення представництва УПЦ КП з Криму, але й продовження штучного посилення міжконфесійного конфлікту.

Показовим для політики «кримнаш» у Росії постала необхідність віялового відключення електрики у Краснодарському краї, – оскільки електроенергії у Криму критично бракує. Фактично – це прямий меседж, що за окупацію Криму доводиться платити і пересічним мешканцям Кубані.

Внутрішня ситуація

Серпень значною мірою був «мертвим сезоном» в Україні. Однак, початок нового сезону, який неформально розпочинається з Дня незалежності, завжди був екстремомістським. Чинниками ризику виступають і масові зібрання, і схильність російських спецслужб створювати проблеми до державних свят.

Вектор інформаційно-психологічною кампанії росіян припав на військовий парад, що відбувався у Києві. Основних меседжі було два: «свято під час чуми» та «натівські війська на Хрещатику». Однак нічого відносно нового застосовано не було. Військові паради – це нормальне явище, особливо під час війни, – для підтримки морального духу населення. Неможливо підняти економіку не сформувавши позитивні очікування у населення. А щодо військ НАТО, то не лише у Києві, але й у Москві військові підрозділи сил НАТО брали участь у військових парадах.

В Україні очікували на чергову хвилю кібератаки. На практиці – запущено декілька меседжів щодо знайдених вірусів. Однак, швидше за все, проведення вірусної атаки було перенесено на визначений термін. А низка повідомлень у ЗМІ – формування атмосфери звикання, яка емоційно знижує очікування атаки, а тому робить її проведення з часом більш ефективним.

Держспецзв’язку пропонує обов’язкову реєстрацію всіх абонентів мобільного зв’язку в Україні. Мотивація – зростання кіберзагроз. Нагадаю, подібна вимога була однією з норм «драконівських законів», прийнятих під тиском Януковича під час революції 2013-2014 рр. У самому рішенні немає нічого антидемократичного (подільні норми існують у декількох європейських країнах, зокрема – нещодавно у ФРН). Проблема у тому – як показує мексиканський досвід, де нещодавно було запроваджено таку реєстрацію ,– що це не допомагає боротись зі злочинцями, які за таких обставин використовують украдені сімки.

Щодо реальних терактів, то привертає увагу вибух, що відбувся на вулиці Грушевського у Києві під час святкування Дня незалежності. З одного боку, саме свято і вулиця, на якій відбувся замах (так розміщені Уряд та парламент) опосередковано вказують на можливість застосування терористичної активності. Однак, відсутність додаткових сигналів (інших терористичних актів) цього дня у Києві не роблять цей сигнал чітким, а тому більшою мірою вказує на те, що цей вибух – це хуліганство, яке призвело до поранень декількох осіб. Тим не менше, не варто виключати, що його мета – це формування системного уявлення про відсутність реальної безпеки в Україні, навіть в таких місцях, які мають якнайбільше контролюватись силовиками.

Ще одним із важливих меседжів серпня стало повідомлення про викрадення українського громадянина Павла Гриба у Білорусі. Це повідомлення було не першим, яке б застерігало українців, особливо патріотично налаштованих, від поїздок до Росії та країн, наближених до неї. Це викрадення, якщо воно відбулось, швидше за все, має на меті:

1. Ускладнення стосунків з Білоруссю. Зазначимо, ще у липні меседжі щодо негативного ставлення до Білорусі було запущено Надією Савченко (про нібито територіальні претензії). Загострення стосунків з південним сусідом може призвести до формування російськими спецслужбами і антиукраїнських настроїв у Білорусі. Не виключено, що це має на меті посилити російську військову присутність у Білорусі та територіально розширити військові загрози для України. І звичайно, російська військова присутність має на меті й упередження подальшого виходу Білорусі з російської зони впливу.

2. Використання як «українського диверсанта». Зазначимо, що батько хлопця має пряме відношення до УПЦ КП та силовиків (підтримує створення служби капеланів у армії). Тому не варто виключати, що об’єктом терористичної атаки може стати один із закладів УПЦ Московського патріархату, наприклад, на окупованій території Донбасу чи Криму.

Ризики

У цілому ситуація на Донбасі протягом вересня і найближчого періоду перебуватиме у залежності від: а) міжнародних чинників та б) внутрішньої ситуації на окупованих територіях. Враховуючи відсутність економічних перспектив для окупованих регіонів та довготривалий період конфлікту (ефект звикання), ескалація спорадично повинна мати місце на окупованих територіях. Як засіб формування антиукраїнських настроїв. Однак це більшою мірою стосується середньострокової перспективи.

Щодо короткострокової перспективи – протягом найближчого місяця – такі загострення малоймовірні. Таке затишшя буде обумовлено двома важливими подіями у Європейському Союзі. 1. До 15 вересня ЄС має прийняти рішення про продовження санкцій щодо Росії за її агресію на Сході України. Зрозуміло, що в умовах затишшя (особливо коли масово працює російська пропаганда) ухвалювати такі рішення для ЄС буде складніше. 2. 27 вересня у Європарламенті  мають відбутись слухання “Про відродження неофашизму в Україні” (27 вересня). Зрозуміло, що до цього часу Росія на буде зацікавлена в ескалації локальних зіткнень на Донбасі.

Та саме до цих дат Кремль буде зацікавленим у продукуванні внутрішніх екстремів в Україні. З відповідними меседжами для світу – і про переслідування росіян/російськомовних в Україні і про «безчинства» українських націоналістів.

Тому найбільші загрози до 27 вересня (у тому числі й щодо вчинення насильницьких дій) існують щодо осіб та організацій, що публічно відстоюють проросійські погляди. Не варто виключати, що до цього часу російські спецслужби зіллють інформацію на окремих осіб чи організації в Україні з метою проведення щодо них затримань з боку українських правоохоронців. Які пізніше назвуть заангажованими чи переслідуванням свободи слова.

Чи не єдиним міжнародним чинником, що може призвести до ескалації на Донбасі – це потенційне винесення Україною питання про запровадження миротворчого контингенту на сесію Генеральної асамблеї ООН (про що говорив Президент перед Днем незалежності). Сесія має розпочатись з 12 вересня. Звичайно, виходячи з того, що рішення про їх введення може бути заблокованим на рівні Ради Безпеки, немає перспектив сподіватись на те, що питання про миротворців буде прийнятим. Але, штучне короткострокове загострення у переддень/день можливо. Це викликано тим, що повернення війни у гарячу фазу знижує перспективи введення миротворців.

У той же час, з огляду на складну економічну ситуацію, зберігається необхідність постійного залякування населення в окупації. Відсутність ворога дезорганізує не лише населення, але й «владу республік» та комбатантів. Тому, перед сепаратистами стоїть вибір – або конфлікти між собою (різними групами впливу в «республіках») та невдоволення населення або – продукування терактів на контрольованих ними територіях. Ніби то від імені українських диверсантів. Тому окупованого Донбасу зростають ризики терактів проти мирного населення. Особливо – йдеться про 8 вересня – коли святкуватиметься річниця визволення Донбасу від нацистських загарбників. У найбільшій зоні ризиків – Савур Могила, де планують основні заходи того дня, у тому числі й відкриття часовні УПЦ МП.

Варто зазначити, що події кінця серпня наводять на думку на можливу активізацію конфлікту між Київським та Московським патріархатами Української православної церкви. Особливо небезпека існує щодо храмів та установ УПЦ МП в окупованому Донбасі та Криму.

Серед важливих інформаційно-психологічних операцій вересня – це створення панічних очікувань від проведення Росією спільно з Білоруссю військових навчань. Фактично, весь вересень відбуватиметься накопичення інформаційних меседжів щодо потенційної атаки з росіян з боку білоруського кордону.

У реальності найбільших загроз (крім панічних очікувань) матиме потенційна можливість використання проти російсько-білоруських військ диверсій, у яких можуть звинувати українські спецслужби.

Варто також зазначити, що росіяни намагатимуться посилити свою військову присутність у Білорусі після навчань. А це може призвести до формування нового постійного подразника для психологічного сприйняття безпеки в Україні.

На практиці, загрози для України щодо прямого військового вторгнення низькі (відсутність підтримки місцевих населенням, прямий військовий міждержавний конфлікт, визнання якого весь час блокувалось з боку Росії).

На згаданій сесії Генасамблеї ООН Росія може бути згадана не лише у контексті конфлікту в Україні. Молдова саме на цій сесії обіцяла порушити питання про виведення російських військ з регіону. Тому у вересні існують загрози формування нових конфліктів у ПМР з метою обґрунтувати подальшу присутність російських військ у Придністров’ї. Не виключено, що «ризики» для Придністров’я штучно формуватися і нібито з боку України.

І щодо внутрішніх загроз, то основні ризики – це формальний початок політичного сезону. Початок роботи парламенту може призвести до масових акцій навколо Верховної Ради. Крім того, на вересень можуть з’явитись низка подань від Генпрокуратури щодо притягнення до кримінальної відповідальності окремих нардепів. З метою блокування того чи іншого парламентського рішення протест може перерости у насильницький конфлікт. Йдеться не лише про протести навколо парламенту, але й екстремізм у сесійній залі. Більше того, парламент завжди слугував громовідводом для акумуляції негативного ставлення до державної політики. Тому, не виключено і штучне продукування конфліктів для відвертання уваги від реальних проблем.

10 вересня в Україну має повернутись позбавлений громадянства Саакашвілі. Його партія заявила, що забезпечить йому в’їзд на територію України. Вже зараз є інформація що ресурси, у тому числі й людські заплановано стягнути до митного пункту “Краковець” на Львівщині. Потенційний конфлікт між силовиками та прихильниками Саакашвілі 10 вересня може стати одним з основних меседжів про безчинства в Україні.

До міжнародних загроз. Серед важливих подій вересня у світі – це парламентські вибори у ФРН та каталонський референдум про незалежність.

Щодо перших, які відбудуться 24 вересня, то це останні вибори у Європі 2017 року на яких РФ покладала сподівання посилити свій вплив у ЄС. Тому увага до цих виборів з боку Кремля буде надвисокою. У цьому контексті не варто виключати посилення як терористичних загроз на території Німеччини (особливо – з боку ІД та біженців), так і залучення російських «кібервійськ», які б грали на боці відносно проросійських партії ФРН.

Друга подія – 1 жовтня запланований референдум про незалежність Каталонії. Не залежно від того, чи домовиться Мадрид про скасування цього референдуму, ризики виникнення екстремів для Іспанії зростають. І зацікавленими у їх здійсненні – у тому числі й терористичної активності – є ті світові актори, які не зацікавлені у цілісності ЄС, або – щонайменше – зацікавлені у його значному послаблені.