Saturday 18 November 2017, 12:13

Ukrainian Institute
of Research of Extremism

Презентація дослідження УІДЕ «Цивільна зброя в Україні: міфи та реальність. Українська дійсність і міжнародний досвід легалізації та контролю»

19.11.2015

17 листопада 2015 року Український інститут дослідження екстремізму в Українському кризовому медіа-центрі презентував своє дослідження, присвячене українському та міжнародному досвіду легалізації цивільної зброї та контролю за нею.

Ринок цивільної зброї в Україні має розвиватися згідно європейської моделі. Таку точку зору на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі висловили експерти Українського інституту досліджень екстремізму. «Законодавство з цивільної зброї більшості країн ЄС є таким, на яке Україна повинна орієнтуватися. І це природно, адже європейський прогрес визначений як наш головний орієнтир. Це не повинно бути законодавство США – категорично», – зазначив директор Інституту Олег Зарубінський.

IMG_0829

На сьогоднішній день в Україні проблематичним є встановлення чисельності зареєстрованої зброї на руках у населення. Так, експерти зазначають, що за даними Департаменту громадської безпеки МВС, у власності фізичних осіб нараховується близько 800 тис. одиниць вогнепальної зброї. В той же час, представники Департаменту карного розшуку МВС заявляють, що на руках перебуває 992 тисячі нарізної зброї та 835 тисяч — гладкоствольної.

Більшість експертів у галузі сходяться на тому, що кількість нелегальної зброї в Україні значно перевищує кількість зареєстрованої. За різними даними на 100 українців приходиться від 11 до 14 одиниць нелегальної зброї. Для порівняння зареєстрованої (за даними ДГБ МВС) – 1,8 одиниць.

кількість зброї

В Інституті впевнені, що така кількість зброї лише породжуватиме злочини, страхи населення та стимулюватиме «чорний ринок» далі. Бо навіть, якщо припустити, що більшість нелегальної зброї знаходиться у осіб, далеких від кримінального світу, це все одно призведе до того, що кримінальні угруповання «притягуватимуть» зброю до себе. Бідність населення виштовхуватиме цю зброю на ринок, яку за безцінь (велика пропозиція) скуповуватимуть кримінальні елементи. Отже, так чи інакше, кримінальний світ через доцентрові тенденції та низьку ціну притягуватиме до себе більшу частину незареєстрованої зброї.

 

Важливо також і те, що громадська думка дає однозначну відповідь на питання чи можна продавати «вогнепал» усім. Від 63% до 85% у різних опитуваннях – проти.

соцопитування

Серед факторів, які говорять проти дозволу громадянам мати вогнепальну зброю, дослідники відзначають високий рівень алкоголізму та корупції. «Один з бар’єрів доступу до вогнепальної зброї є медичний висновок. Але ситуація зараз така, що не тільки багаті, але й люди середнього достатку можуть дозволити собі просто купити таку медичну довідку. А якщо врахувати, що українці перебувають на шостому місці за обсягом вживання алкоголю і додати до цього статистику по кількості злочинів, скоєних у побутових мотивах у стані алкогольного сп’яніння, які в шість разів перевищують кількість злочинів, скоєних у корисливих мотивах, то виникає закономірне питання: хто понесе відповідальність за ту довідку, надану тій людині, яка застосує зброю під час алкогольної ейфорії?», – констатує Богдан Петренко.

IMG_0860

Вивчивши світовий досвід, експерти УІДЕ наголошують, що високий рівень навичок володіння зброєю, її розповсюдження, широке застосування призводить до високої кількості злочинів (США, Мексика, країни Карибського басейну, Колумбія, Венесуела, Бразилія). При цьому зберігається достатньо високий рівень вбивств за необережністю (діти вбивають батьків, поліцейські дітей, які мають іграшкові копії тощо). В суспільстві посилюється страх, окремі райони великих міст функціонують за власними, кримінальними правилами, стають небезпечними для громадян, не контролюються правоохоронними органами.

«Дозвіл носити та застосовувати для самооборони зброю не знижує рівень вбивств та кількість насильницьких злочинів. Ті країни світу, в тому числі США, які мають найбільш ліберальний доступ громадян до вогнепальної зброї не досягли європейських показників безпеки. Більше того, в більшості з цих країн тривають заходи щодо посилення контролю за використанням чи обмеження доступності цивільної зброї», – говорить експерт УІДЕ Руслан Старовойтенко.

IMG_0883

Він наголошує, шо найкращі у світі показники безпеки та найбільш системний контроль за легалізацією та використанням цивільної зброї має Європейський Союз. Процедури, приписані в законодавстві країн ЄС, передбачають чітке призначення придбання того чи іншого виду зброї, яка може використовуватися у мисливських, спортивних чи колекційних цілях.

«Нормативно-правова база в Україні вже не відповідає викликам часу, країна потребує ухвалення принципово нового закону про цивільну зброю, метою котрого буде гарантування максимальної безпеки громадянам України та який відповідатиме духу і суті кращих напрацювань розвинених країн, що досягли ефективного рівня контролю за легалізацією та обігом цивільної зброї», – впевнений директор УІДЕ Олег Зарубінський.

За результатами дослідження, враховуючи іноземний досвід Інститут запропонував основоположні принципи до закону про цивільну зброю в Україні.

Зокрема дослідники рекомендують:

- Володіння цивільною зброєю повинно мати чітке призначення, яке зазначається при поданні заявки на отримання ліцензії. Мають бути виписані правила для легалізації мисливської, спортивної зброї, зброї для колекціонування чи самозахисту. Мисливська, спортивна чи колекційна зброя не повинні використовуватись для самозахисту.

- Колекціонування має передбачати стаціонарне зберігання, а самозахист – встановлення порядку носіння зброї, перелік екстремальних ситуацій, в яких вона може бути застосована.

- Право на мисливську зброю (гладкоствольна та нарізна) мають отримати тільки зареєстровані члени мисливських товариств. Мінімальний строк перебування у мисливському товаристві для отримання права на купівлю зброї – один рік.

- Право на спортивну зброю можуть отримати професійні спортсмени чи любителі, які регулярно займаються спортивною стрільбою.

- Колекціонування має передбачати попереднє складання приблизного списку зброї, яку планує придбати колекціонер протягом найближчих 10 років. Ліцензія поновлюється кожні 10 років.

- Не запроваджувати в Україні дозволів на володіння короткоствольною вогнепальною зброєю, яка має високі показники ураження, часто використовується у невмотивованих масових вбивствах та провокує громадян до крайніх проявів агресії та насильства.

- Чітко окреслити винятки, за яких, в окремих випадках, передбачити дозвіл на короткоствольну вогнепальну зброю тим громадянам, які мають підтверджені факти загроз власному життю, а правоохоронні органи не можуть надати гарантій безпеки.

- Внести зміни до законодавства з метою скасування практики надання іменної зброї як державної нагороди України.

- Право на самозахист має бути чітко виписано в законі. Потрібно навести перелік випадків, в яких дозволено застосування зброї. Ліцензія має поновлюватись кожні 5 років.

«Країна, що знаходиться в стані воєнного конфлікту, чий простір перенасичений зброєю, не може дозволити собі легковажно ставитись до законодавства про цивільну зброю. Ми маємо не допустити ухвалення норм і стандартів, які суперечать законодавству розвинених європейських країн. У законопроект про  зброю обов’язково мають бути закладені принципи, що містяться в Директивах Європейського Союзу та рішеннях ООН», – впевнений Олег Зарубінський.

З дослідженням Ви можете ознайомитись за посиланням.

З інфографікою - тут.

Відео презентації