В Українському інституті дослідження екстремізму назвали основні причини процвітання насильства в країні
За останні чотири роки в Україні почастішала кількість випадків прояву екстремізму. Варто згадати численні акції із застосуванням насильства, наприклад, захоплення будівлі Харківської міськради в кінці червня, або ж вбивства і залякування чиновників, представників громадських організацій. Резонансні події останнього тижня, протягом якої були вбиті чиновник міськради Сум Анатолій Жук, ветеран АТО і громадський активіст в Бердянську Віталій Олешко, а таож скоєно замах на вбивство чиновниці Херсонської міськради Катерини Гандзюк – показують, що застосування насильства як вирішення певних завдань, використовується українцями все частіше.
І мова не тільки про гучних політичні або навколополітичні злочини. Кількість тяжких злочинів на побутовому рівні теж не зменшується. Наприклад жорстоке вбивство солдата в Харківській області двома товаришами по службі. Або вбивство боржником жінки в Одеській області. Або ж, що ще більш жахливо – вбивство сином своєї матері в Києві. І все це – лише за минулий тиждень з невеликим.
Експерти Українського інституту дослідження екстремізму пов’язують дифузію насильства, в основному, з початком бойових дій на Сході України. Але є кілька факторів, які, якщо не породжують насильство, то тримають “градус напруження” в суспільстві на досить високому рівні.
Добиваються бажаного
Люди побачили, що з використанням насильства можна домагатися бажаного і стали робити це все частіше для досягнення своїх, часом навіть дрібних побутових цілей. Цю тезу підтвердив в коментарі сайту “Сегодня” заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
На його думку, популяризація насильства як методу вирішення проблем є головною причиною екстремістських настроїв в суспільстві. Крім того, він відзначає, що подібна напружена ситуація також підтримується в країні штучно.
“У цьому зацікавлені деякі українські політичні сили. Вони використовують патріотичні почуття громадян і насильство для досягнення своїх цілей або для того, щоб нівелювати вплив своїх опонентів”, – вважає експерт.
Впливають на процвітання насильства і зовнішньополітичні сили, які на думку заступника директора центру, також вносять свою лепту.
Джерело для ЗМІ
На думку Богдана Петренка, масла у вогонь підливають засоби масової інформації, які гіперболізують випадки насильства і таким чином підтримують напругу в суспільстві.
“Загрози ще більш роздуті, ніж вони є насправді. Порядок денний в ЗМІ відрізняє від того, що є в суспільстві”, – говорить Богдан Петренко.
На думку фахівця центру екстремізму, держава повинна реагувати на всі прояви екстремізму в суспільстві і припиняти їх, щоб іншим не кортіло. Крім того, ніхто не знімає з держави функцію захисника своїх громадян.
“Держава повинна гарантувати людям безпеку, інакше цю нішу заповнять нелегальні сили”, – доповнює експерт.
Експерт переконаний, що необхідно прийматися кроки по освіті громадян, щоб люди поверталися до діалогу в процесі вирішення проблем. Сюди повинні підключиться навчальні заклади, ЗМІ, реклама, культура, які мають “героїзувати діалог” і доступно пояснювати людям, що насильство лише породжує насильство, а не вирішує проблеми.
Нагадаємо, що в справі вбивства “Сармата” затримані четверо підозрюваних. Суд обрав їм запобіжний засіб у вигляді арешту і назвав головну причину і мотив вбивства – це бізнес-інтереси.
Підозрюваний у замаху на вбивство Катерини Гандзюк також затриманий. Скоро буде обраний запобіжний засіб.
Що стосується вбивства чиновника Анатолія Жука в Сумах, то тривають слідчі дії і мотиви вбивства поки що не ясні.
Щодо ще трьох резонансних вбивств, про які було сказано вище, то всі винуватці затримані і понесуть покарання після вироку суду.
Людмила Грубник
13 лютого 2019 року експерт Інституту прокоментував для видання “Український простір” перспективи вступу України до Північно-Атлантичного Альянсу.
“Насамперед ми маємо розділяти реальні перспективи вступу та внутрішні стимули, що дає проголошення євроатлантичної інтеграції. Бо головне завдання країн НАТО – колективна безпека через стримування агресії, а не через включення до нових конфліктів. Людською мовою це означає, що нас не візьмуть в Альянс доти, доки у нас триватиме збройних конфлікт. Але ми можемо проголошувати шлях до інтеграції. Але повинні розуміти, що цей шлях – це не вирішення проблеми цілісності та російської агресії чужими руками. Це швидше внутрішня зміна системи безпеки України під натівські стандарти та розбудова власної здатності протистояти ворогові, у тому числі й військовим шляхом.
Для прихильників «хорватського сценарію», до речі, вступ до НАТО – це зовсім не варіант, бо договір передбачає, що «сторони зобов’язуються, як це визначено у Статуті ООН, вирішувати всі міжнародні спори, учасниками яких вони можуть стати, мирними засобами і таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та справедливість, а також утримуватись у своїх міжнародних відносинах від погроз силою чи застосування сили». Тому, навіть у разі гіпотетичного прийняття України в Альянс, від нас вимагатимуть вирішити проблему територіальної цілісності насамперед мирним шляхом.
Натомість проголошення інтеграції в НАТО, це: а) сигнал світові, на чиєму боці Україна, тобто формування міжнародної політичної підтримки Україні (у тому числі й це – показник, що у нас з Росією цивілізаційних конфлікт, а не просто військове зіткнення двох пострадянських держав); б) сигнал Кремлю, що його місія з утримання України в сфері своїх інтересів зазнає провалу (а відповідно і демонстрація російській громадській думці провальності імперської політики Москви); в) сигнал українцям, що країна рухається в бік НАТО, що певним чином є відповіддю на символічні запити щодо безпеки (дає відчуття українцям, що вони не самі в своїй боротьбі з агресором); г) сигнал для українських чиновників як дороговказ для проведення реформ. Фактично, ми повинні розуміти, що інтеграція України в НАТО цілком відповідає гаслу німецьких соціал-демократів початку століття: ціль – ніщо, рух – усе”, – наголошує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
Більше читайте у матеріалі “Україна декларувала рух до НАТО. Які перспективи?“
В Україні не ведеться статистика, скільки дітей стали жертвами небезпечних ігор. Зокрема, немає статистики летальних випадків.
Про це повідомив в ефірі програми «Київ LIVE» телеканалу «Київ» заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
«На сьогодні у нас немає даних, скільки дітей загинуло від тієї чи тієї гри, від того ж «Синього кита», – зазначив він.
«А втім, якщо ми візьмемо просто статистику, яка стосується самогубств, то вона невелика. Не надзвичайно велика для того, щоб дійсно страхати нею суспільство», – сказав Богдан Петренко.
Він навів цифри: на 8000 самогубств по всій країні, самогубства серед дітей складають 150 випадків.
Більше дивіться у відео
8 лютого 2019 року Богдан Петренко прокоментував для телеканалу «Прямий» ситуацію з побиттям школярки на Житомирщині та розповів про причини замовчування цькування.
Серед тих, хто мовчать – близько 20% дітей вважають, що цькування це – норма. Тобто, кожен п’ятий готовий мовчки бути жертвою цькувань і сприймають насилля у своєму житті. Ще 40% – соромляться про це говорити, бо визнати себе жертвою, за суспільними канонами, це – знизити своє соціальне значення. Ще звичайно додається напівкримінальний кодекс честі, за яким інформувати про злочин чи правопорушення вважається «доносом» чи «стукацтвом».
Подолання цих комплексів та міфів більшою мірою вирішенню питання, ніж нормативно встановленні зобов’язання інформувати про булінг.
Більше дивіться у відео