Міносвіти, Мінсоцполітики, Мінкультури та Мінмолодьспорту розроблять план протидії білінгу в закладах освіти. Народні депутати зареєстрували законопроект, де пропонується окрема стаття про булінг до Кодексу про адміністративні правопорушення, пише Експрес.
Відтак, за фізичне або моральне насильство, а також агресію в будь-якій формі загрожуватиме штраф – від 40 до 850 грн. Цю суму виплачуватимуть батьки кривдника, якщо він ще не може відповідати перед законом. За завдання кривди особливої жорстокості відносно неповнолітнього будуть стягувати кошти в розмірі від 1700 до 3400 грн. Водночас, вчителів штрафуватимуть за приховування булінгу – від 850 до 1700 грн. Також директори шкіл муситимуть слідкувати за тим, чи проводяться у школі заходи з протидії булінгу, та розглядати заяви про випадки цькування. На своїх сайтах заклади освіти будуть зобов’язані вказати правила поведінки учня у школі.
Втім, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає, що за допомогою штрафів неможливо охопити всі аспекти булінгу як такого. Наприклад, важко уявити, як каратимуть дітей, які ігнорують та бойкотують їхнього однокласника.
13 лютого 2019 року експерт Інституту прокоментував для видання “Український простір” перспективи вступу України до Північно-Атлантичного Альянсу.
“Насамперед ми маємо розділяти реальні перспективи вступу та внутрішні стимули, що дає проголошення євроатлантичної інтеграції. Бо головне завдання країн НАТО – колективна безпека через стримування агресії, а не через включення до нових конфліктів. Людською мовою це означає, що нас не візьмуть в Альянс доти, доки у нас триватиме збройних конфлікт. Але ми можемо проголошувати шлях до інтеграції. Але повинні розуміти, що цей шлях – це не вирішення проблеми цілісності та російської агресії чужими руками. Це швидше внутрішня зміна системи безпеки України під натівські стандарти та розбудова власної здатності протистояти ворогові, у тому числі й військовим шляхом.
Для прихильників «хорватського сценарію», до речі, вступ до НАТО – це зовсім не варіант, бо договір передбачає, що «сторони зобов’язуються, як це визначено у Статуті ООН, вирішувати всі міжнародні спори, учасниками яких вони можуть стати, мирними засобами і таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та справедливість, а також утримуватись у своїх міжнародних відносинах від погроз силою чи застосування сили». Тому, навіть у разі гіпотетичного прийняття України в Альянс, від нас вимагатимуть вирішити проблему територіальної цілісності насамперед мирним шляхом.
Натомість проголошення інтеграції в НАТО, це: а) сигнал світові, на чиєму боці Україна, тобто формування міжнародної політичної підтримки Україні (у тому числі й це – показник, що у нас з Росією цивілізаційних конфлікт, а не просто військове зіткнення двох пострадянських держав); б) сигнал Кремлю, що його місія з утримання України в сфері своїх інтересів зазнає провалу (а відповідно і демонстрація російській громадській думці провальності імперської політики Москви); в) сигнал українцям, що країна рухається в бік НАТО, що певним чином є відповіддю на символічні запити щодо безпеки (дає відчуття українцям, що вони не самі в своїй боротьбі з агресором); г) сигнал для українських чиновників як дороговказ для проведення реформ. Фактично, ми повинні розуміти, що інтеграція України в НАТО цілком відповідає гаслу німецьких соціал-демократів початку століття: ціль – ніщо, рух – усе”, – наголошує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Більше читайте у матеріалі “Україна декларувала рух до НАТО. Які перспективи?“
В Україні не ведеться статистика, скільки дітей стали жертвами небезпечних ігор. Зокрема, немає статистики летальних випадків.
Про це повідомив в ефірі програми «Київ LIVE» телеканалу «Київ» заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
«На сьогодні у нас немає даних, скільки дітей загинуло від тієї чи тієї гри, від того ж «Синього кита», – зазначив він.
«А втім, якщо ми візьмемо просто статистику, яка стосується самогубств, то вона невелика. Не надзвичайно велика для того, щоб дійсно страхати нею суспільство», – сказав Богдан Петренко.
Він навів цифри: на 8000 самогубств по всій країні, самогубства серед дітей складають 150 випадків.
8 лютого 2019 року Богдан Петренко прокоментував для телеканалу «Прямий» ситуацію з побиттям школярки на Житомирщині та розповів про причини замовчування цькування.
Серед тих, хто мовчать – близько 20% дітей вважають, що цькування це – норма. Тобто, кожен п’ятий готовий мовчки бути жертвою цькувань і сприймають насилля у своєму житті. Ще 40% – соромляться про це говорити, бо визнати себе жертвою, за суспільними канонами, це – знизити своє соціальне значення. Ще звичайно додається напівкримінальний кодекс честі, за яким інформувати про злочин чи правопорушення вважається «доносом» чи «стукацтвом».
Подолання цих комплексів та міфів більшою мірою вирішенню питання, ніж нормативно встановленні зобов’язання інформувати про булінг.