Міносвіти, Мінсоцполітики, Мінкультури та Мінмолодьспорту розроблять план протидії білінгу в закладах освіти. Народні депутати зареєстрували законопроект, де пропонується окрема стаття про булінг до Кодексу про адміністративні правопорушення, пише Експрес.
Відтак, за фізичне або моральне насильство, а також агресію в будь-якій формі загрожуватиме штраф – від 40 до 850 грн. Цю суму виплачуватимуть батьки кривдника, якщо він ще не може відповідати перед законом. За завдання кривди особливої жорстокості відносно неповнолітнього будуть стягувати кошти в розмірі від 1700 до 3400 грн. Водночас, вчителів штрафуватимуть за приховування булінгу – від 850 до 1700 грн. Також директори шкіл муситимуть слідкувати за тим, чи проводяться у школі заходи з протидії булінгу, та розглядати заяви про випадки цькування. На своїх сайтах заклади освіти будуть зобов’язані вказати правила поведінки учня у школі.
Втім, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає, що за допомогою штрафів неможливо охопити всі аспекти булінгу як такого. Наприклад, важко уявити, як каратимуть дітей, які ігнорують та бойкотують їхнього однокласника.
11 листопада на окупованих територіях, всупереч мінським домовленостям, мають пройти вибори. Про це – у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка виданню Дивись.info 9 листопада 2018 року
«Вибори в «ДНР/ЛНР» не призведуть до глобальних змін для мешканців окупованих територій., – заявив Петренко. – По суті вони виступлять лише легалізацією кремлівських призначенців. Але з огляду на те, що в легітимність виборів не визнається ніде в світі – легалізації призначенців це не додасть. З іншого боку, грубе порушення «Мінських угод» стане лакмусовим папірцем для світу – чи готовий буде він застосувати чергові санкцій щодо Росії, чи зробить вигляд, що нічого не відбулось. Якщо буде останнє – то Росія перейде до більш агресивнішої політики щодо України. Адже вона весь час «промацує» межі доступного. Якщо після переходу певних кордонів вона отримує «по руках», то вона ці межі сприймає. Якщо не отримує – переходить їх і пробує інші межі, – межі, які ще більшою мірою будуть порушувати українські інтереси»
Заступник директора УІДЕ Богдан Петренко прокоментував проекту “Раіо Свобода” “Крим.реалії” потенційні загрози, які несе мілітаризація Криму для України.
Зокрема, експерт зазначив, що посилення військової присутності росіян в Криму більшою мірою орієнтовано на російського споживача, по-перше, як підкреслення російської ідентичності, по-друге, як засіб утримання Криму під контролем Кремля.
“Військове вторгнення з території Криму на материкову Україну зараз не відповідає інтересам Росії. Вона зараз більше орієнтована на політичний вплив на Україну, тим більше, що наступний рік – рік виборів. Росія буде зацікавлена в проведенні у владу сил, які будуть умовно проросійськими. За допомогою політичної окупації України вона буде просувати свої цілі – в тому числі визнання анексії Криму і переговори по територіях Донбасу.”, – зазначив Петренко.
7 листопада 2018 року автор дослідження «Стоп шкільний терор» Богдан Петренко взяв участь у програмі «Новий день» на «Прямому»
Знову говорили про булінг. Відтепер про його нову особливість - булінг, який ініціюють батьки інших дітей. І чим молодше клас – тим більша вірогідність, що такі зовнішні посили про ізгоя – можуть призвести до формування з дитини жертви. Особливо – у старшому віці, коли ієрархія в класі вже встановлена.
Позитивом у цій історії є й те, що в набат також забили батьки інших дітей. Фактично, це говорить про те, що цькування стає гострим питанням не лише для дітей, але й для батьків. І що частина батьків починають розуміти, наскільки небезпечним є відсторонення від процесу.