Як захиститись від цькування в школі та допомогти дитині, яка зіштовхнулась з булінгом – про це говорили на відкритому майстер-класі, який пройшов в ТЦ «Епіцентр» на Степана Бандери, 11А цієї суботи.
Захід відбувся в межах проекту «Стоп шкільний терор», організованого Українським інститутом дослідження екстремізму за гуманітарної ініціативи Галини Гереги «Дорогою миру».
«Наша мета – побудувати міст між дорослими і дітьми, звернути увагу держави на необхідність говорити про проблему булінгу на законодавчому рівні і дати конкретні рекомендації батькам, вчителям та самим дітям», – розповідає ініціатор проекту Галина Герега.
Своїми секретами протидії булінгу з дітьми та батьками поділилися телеведучі «Сніданку 1+1» Руслан Сенічкін та Неля Шовкопляс. Вони розповіли про булінг, з яким стикнулися в дитинстві та порадили дітям перш за все не мовчати, якщо подібне стається з ними.
«Дівчата та хлопці, якщо хтось з вас опинився в подібній ситуації, памятайте та навіть відчувайте, що внутрішньо ви маєте стрижень, твердий та міцний. Цей стрижень є у кожної людини, головне це відчувати. І внутрішньо відчути, що ти можеш дати здачі. Навіть якщо фізично не можеш, а внутрішньо розуміти, що можеш. Рано чи пізно, це буде написано у тебе на обличчі і твоє тіло не буде скуйовджуватися, навпаки, коли буде виклик, ти будеш впевнено стояти і до тебе ніхто не доторкнеться, тому що ця впевненість буде відчуватися. І це будуть розуміти всі. А коли прийде час, це буде уроком і для тих, хто цей булінг провокував», – говорить Руслан Сенічкін.
Неля Шовкопляс додає: «Не важливо до якої частини класу ви відноситися, просто залишайтеся людиною. Не важливо в кого який статус, які батьки чи просто хто як себе поводить, ви всі однакові. І ви всі рівні, навіть якщо вас ображають, просто майте силу не зламатися. І майте силу бути собою. Той хто захоче розгледіти оце гарне зернятко, той його розгледить».
У свою чергу сімейний психолог Федерації Krav Maga Ukraine Ольга Адажій пояснила батькам, що деякі діти не можуть себе захистити через установки батьків «битися – це пагано». Вона впевнена: якщо дітей переконати і довести, що захищати себе можна і потрібно, ситуація стане менш трагічною.
У цьому випадку психолог радить практикувати з дитиною наполегливість і невербальну комунікацію для підкріплення вербальної. Зіткнувшись зі своїм кривдником дитина повинна:
«Поясніть дитині, що емоційні невербальні ознаки – погляд в бік, схвильований писклявий голос або стиснення себе в невеликий клубок – і є все те, чого домагаються від жертви, щоб вдарити з новою силою», – радить психолог.
Також в рамках заходу на території ТЦ «Епіцентр» в сучасній локації «Дизайн Арена» було представлено соціальний експеримент від UNICEF. За допомогою чотирнадцяти манекенів діти та батьки мали можливість розглянути різні ситуації булінгу, які найчастіше зустрічаються серед підлітків.
Нагадаємо: проект «Стоп шкільний терор» був створений Інститутом дослідження екстремізму в Україні більше року тому за підтримки Уповноваженого Президента України з прав дитини, Ювенальної Поліції України та UNICEF. В рамках проекту провели аналітичне дослідження з вивчення проблеми булінгу, в Києві створили та запустили соціальну рекламу і фотопроект з діячами культури, спорту і шоу-бізнесу, який представили на спеціально організованій соціальній фотовиставці.
Фото
23 січня 2019 року в прес-центрі «Главкому» відбулась прес-конференція «Закон про булінг: панацея від жорстокості чи черговий популізм від законодавців?».
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко зазначив, що найбільша проблема закону – це популізм. Він покладає основну відповідальність на школи, натомість батьки отримують лише права, але не обов’язки (крім батьків кривдників).
«Влада зіграла на міфі, що школи несуть головну відповідальність за виховання дітей. І поклала формальну відповідальність за нього на вчителів. Не виключено, що у відповідь школи так само формально виконуватимуть норми цього закону», – заявив Петренко.
Експерти зазначили, що під час процедури другого читання поняття «булінг» було звужено, з нього випало цькування у дорослих колективах, а також закладені ризики, що дитяче системне насилля за шкільним парканом може не вважатись булінгом.
Проблема ж покарання – не у тому, наскільки воно суворе, а у тому, щоб довести факт цькування. Бо переважно йдеться не про фізичне насилля, а про психологічне. Довести ж вину в таких поширених випадках цькування як бойкот, розповсюдження чуток чи ігнорування «мовою тіла», дуже складно.
«Втім, якщо взяти за мету Закону не покарання винних, а профілактику, то вже сам факт його існування може зупинити тих, хто розглядає цькування як жарт. А таких щонайменше 20% серед булерів. І якщо ми знизимо цькування на п’яту частину – це вже зробить Закон ефективним», – каже Богдан Петренко.
Також експерти проекту «Стоп шкільний терор» зазначають, що для вирішення проблеми окрім законодавчого регулювання необхідно на рівні держави проводити освітньо-просвітницькі заходи.
«Якщо ми працюватимемо виключно в межах навчальних закладів, то створимо лише острівці безпеки, а цькування перенесеться за межі шкільної території. Про проблему булінгу та шляхи її вирішення має бути поінформоване все суспільство, необхідна синергія батьків, вчителів, правоохоронців, громадських організацій та медіа. А також має бути розроблено та запроваджено Національну програму з профілактики та протидії булінгу, адже в розвинених країнах закон приймався паралельно із запровадженням комплексу протибулінгових заходів на національному рівні», – говорить куратор проекту «Стоп шкільний терор» .
Відео за посиланням
Як захиститись від цькування в школі та допомогти дитині, яка зіштовхнулась з булінгом – про це говорили на відкритому майстер-класі, який пройшов в ТЦ «Епіцентр» на Степана Бандери, 11А цієї суботи.
Захід відбувся в межах проекту «Стоп шкільний терор», організованого Українським інститутом дослідження екстремізму за гуманітарної ініціативи Галини Гереги «Дорогою миру».
«Наша мета – побудувати міст між дорослими і дітьми, звернути увагу держави на необхідність говорити про проблему булінгу на законодавчому рівні і дати конкретні рекомендації батькам, вчителям та самим дітям», – розповідає ініціатор проекту Галина Герега.
Своїми секретами протидії булінгу з дітьми та батьками поділилися телеведучі «Сніданку 1+1» Руслан Сенічкін та Неля Шовкопляс. Вони розповіли про булінг, з яким стикнулися в дитинстві та порадили дітям перш за все не мовчати, якщо подібне стається з ними.
«Дівчата та хлопці, якщо хтось з вас опинився в подібній ситуації, памятайте та навіть відчувайте, що внутрішньо ви маєте стрижень, твердий та міцний. Цей стрижень є у кожної людини, головне це відчувати. І внутрішньо відчути, що ти можеш дати здачі. Навіть якщо фізично не можеш, а внутрішньо розуміти, що можеш. Рано чи пізно, це буде написано у тебе на обличчі і твоє тіло не буде скуйовджуватися, навпаки, коли буде виклик, ти будеш впевнено стояти і до тебе ніхто не доторкнеться, тому що ця впевненість буде відчуватися. І це будуть розуміти всі. А коли прийде час, це буде уроком і для тих, хто цей булінг провокував», – говорить Руслан Сенічкін.
Неля Шовкопляс додає: «Не важливо до якої частини класу ви відноситися, просто залишайтеся людиною. Не важливо в кого який статус, які батьки чи просто хто як себе поводить, ви всі однакові. І ви всі рівні, навіть якщо вас ображають, просто майте силу не зламатися. І майте силу бути собою. Той хто захоче розгледіти оце гарне зернятко, той його розгледить».
У свою чергу сімейний психолог Федерації Krav Maga Ukraine Ольга Адажій пояснила батькам, що деякі діти не можуть себе захистити через установки батьків «битися – це пагано». Вона впевнена: якщо дітей переконати і довести, що захищати себе можна і потрібно, ситуація стане менш трагічною.
У цьому випадку психолог радить практикувати з дитиною наполегливість і невербальну комунікацію для підкріплення вербальної. Зіткнувшись зі своїм кривдником дитина повинна:
«Поясніть дитині, що емоційні невербальні ознаки – погляд в бік, схвильований писклявий голос або стиснення себе в невеликий клубок – і є все те, чого домагаються від жертви, щоб вдарити з новою силою», – радить психолог.
Також в рамках заходу на території ТЦ «Епіцентр» в сучасній локації «Дизайн Арена» було представлено соціальний експеримент від UNICEF. За допомогою чотирнадцяти манекенів діти та батьки мали можливість розглянути різні ситуації булінгу, які найчастіше зустрічаються серед підлітків.
Нагадаємо: проект «Стоп шкільний терор» був створений Інститутом дослідження екстремізму в Україні більше року тому за підтримки Уповноваженого Президента України з прав дитини, Ювенальної Поліції України та UNICEF. В рамках проекту провели аналітичне дослідження з вивчення проблеми булінгу, в Києві створили та запустили соціальну рекламу і фотопроект з діячами культури, спорту і шоу-бізнесу, який представили на спеціально організованій соціальній фотовиставці.
Фото
В Україні стартувала компанія з протидії булінгу в школах
Вирішити проблему шкільного насильства можливо лише шляхом широкого інформування та залучення суспільства – переконані організатори дослідницько-просвітницького проекту з профілактики та протидії булінгу «Стоп шкільний терор».
Проект триває вже більше року. За цей час базі Українського інституту досліження екстремізму проведене перше в Україні аналітичне дослідження з вивчення проблеми булінгу. Підготовлені пропозиції законодавчих змін та проект національної програми з профілактики та протидії булінгу.
Наразі, вНаціональному культурно-мистецькому комплексі «Мистецький Арсенал», експерти презентували наступний етап компанії – медійний. У його межах запущено соціальну рекламу в столиці, реалізовані просвітницькі проекти з протидії булінгу, відкрито соціальну фотовиставку в «Київському палаці дітей та юнацтва», запущено акцію «Візьми закладку – дізнайся про булінг» у мережі книжкових магазинів «Буква», підготовлено фотопроект з відомим людьми, зірками та спортсменами «Моя історія булінгу», авторства фотографа Костянтина Ревуцького.
Проект «Стоп шкільний терор» реалізовано Українським інститутом дослідження екстремізму. Партнерами виступили: Уповноважений Президента України з прав дитини, Ювенальна Поліція України, UNICEF та «Мистецький Арсенал».
Відкриваючи презентацію голова Українського інституту дослідження екстремізму Галина Герега зазначила, що психологічне насилля та терор в сучасному суспільстві вже перетворилися в буденність, норму шкільного життя. Та підкреслила, що батьки, вчителі та держава звертають увагу на проблему лише тоді, коли відео побиття в школі з’являться в Youtube.
«Розрив поколінь, знецінення ролі родини, підвищення агресії в суспільстві - стають каталізаторами розповсюдження в дитячому середовищі такого небезпечного явища як булінг. 8 з 10 українських дітей стикаються із булінгом в школі. 48% з тих, кого травлять, мовчать про це. 22% – вважають нормою. Дитячі травми залишають глибокий слід у душі кожної людини. Щоб подолати комплекси та невпевненість, набуті у дитинстві, дорослим іноді потрібно пів життя. Багато років в нашій країні було заведено не помічати цієї проблеми. Зрештою ситуація стала критичною. Ми почали проект, щоб звернути увагу суспільства на проблему, яка калічить дитячі долі, а іноді навіть забирає життя», – говорить Галина Герега.
«Не вдавай, що не бачиш», – під таким девізом проходить проект «Стоп шкільний терор».
Його мета допомогти дорослим побудувати міст між ними та дітьми, звернути увагу держави не необхідність законодавчого врегулювання проблеми булінгу та дати конкретні рекомендації батькам, вчителям та самим дітям.
Наступним етапом компанії стане проведення майстер-класів від психологів та зірок-учасників проекту в травні в торговельному центрі «Епіцентр» на пр. Степана Бандери, 11-а. Батьки дізнаються к вберегти дитину від знущань в школі, а діти навчаться протистояти хуліганам та отримають поради від зіркових тренерів. Своїми секретами протидії шкільним знущанням поділяться зіркові учасники проекту.
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко зазначає, що незаконний видобуток води будь-якими засобами завдає екологічної шкоди навколишньому середовищу на території окупованого півострова. Про це – 11 січня у коментарі Голосу Америки
«Без сумніву, така ситуація повинна постійно моніториться з боку України, бути предметом розгляду міжнародних судових інстанцій в тому випадку, коли методи добування води становлять підвищену екологічну небезпеку, бути предметом інформаційної війни з окупантами – в тому числі і за мізки кримчан», – каже Богдан Петренко кореспонденту Російської служби «Голосу Америки».
Повідомлення про те, що окупаційна влада на півострові має намір використовувати природні водоспади для подачі води демонструють, що «Росія поводиться як справжній окупант, не думаючи про майбутнє».
«Де-факто, відмовившись від побудови великих проектів з водопостачання, Росія розуміє, що ненадовго в Криму, або здійснює цілеспрямовану політику геноциду кримчан, змушуючи їх покинути півострів», – стверджує Богдан Петренко.
Він вважає, що якщо не починати долати катастрофу зараз, то після повернення півострова з-під окупації, Україна може зіткнутися з «тягарем екологічної катастрофи, в яку півострів заведе Росія».
Про протести проти зростання комунальних платежів – 11 січня у коментарі для сайту 112 каналу.
“Зміна виконавчої влади, тобто перезавантаження уряду, може відбутися, але цього буде вже недостатньо. Тож не виключено, що відбудуться дострокові парламентські вибори. Це випустить пару і дозволить не проводити інші перевибори – президента. Бо, хоча дострокові парламентські вибори Зеленському і невигідні, він може провести до Ради хай не 250 депутатів, а відданий йому кістяк. І мати ефективні 10% парламенту замість неефективних 55%, що, погодьмося, все-таки краще”, – вважає політолог Богдан Петренко.
11 січня на території дитячого садку у Вінниці вибухнув саморобний вибуховий пристрій. Про це – 11 січня у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка телеканалу Україна 24
Зокрема, експерт відзначив, що швидше за все ми маємо справу з хуліганством. Але це не знімає відповідальності ні з батьків, ні з вихователів, які повинні навчати дітей, як поводитись з незнайомими предметами
Більше – за посиланням