Хто шукає зла, до того воно і приходить.Притчі Соломонові, 11:27
Війна – це лише боягузлива втеча від проблем мирного часу.Томас Манн
Ненависть гірший ворог, ніж ворог.Ромен Роллан
Війни починаються у думках людей.З преамбули статуту ЮНЕСКО
Від фанатизму до варварства один крок.Дені Дідро
Жорстокість є завжди результат страху, слабкості і боягузтва.Гельвецій Клод Адріан
Главная>Новини>Люди з вулиці: Як на політиків працює реклама?
Люди з вулиці: Як на політиків працює реклама?
16.10.2020
Про особливості візуальної реклами на сьогоднішніх виборах – 15 жовтня 2020 року у коментарі сайту 112 каналу
“Всі грають на примітивізмі – береться найтупіший представник електорату, і на його рівень орієнтуються політтехнологи”, – говорить заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Але, додає він, інколи такі гасла запам’ятовуються саме через свою тупість.
Богданові Петренку категорично не подобається ролик Верещук, де кандидатка женеться за людиною, яка викинула сміття поза урною. “Кліп про сміття – трешевий і схожий більше на американський фільм жахів. Але те, що виходить за певні рамки, в принципі завжди запам’ятовується”, – зауважує він.
І починає гадати, що хотіла сказати Верещук іншим своїм відео – польотом на парасолі. “Який образ вона втілювала? Мері Поппінс чи Шапокляк? – розмірковує Петренко. – Але Мері Поппінс – не надто знаний у нас персонаж. І, як на те пішло, не найбільш позитивний”.
Няня Поппінс – і справді не надто відповідальна персона. Вона з’являється, коли їй цього хочеться, і так само зникає, кидаючи своїх вихованців напризволяще. Тобто поводиться саме так, як українські політики. Але, мабуть, втілення Верещук у Мері Поппінс було продиктоване не цим. “Може, Верещук хоче, щоб діти більше читали книжок?” – припускає Петренко.
“ТікТок – це орієнтування на молодіжний електорат, єдине, чого ніхто не враховує, так це те, що на ТікТок сидять люди, які голосуватимуть ще років за десять. Бачите, ми тут всі говоримо про те, що у політиків немає стратегії, а стратегія є, і полягає вона у тому, щоб формувати армію прихильників, починаючи з молодшої школи”, – іронізує Богдан Петренко.
Ролик цей непогано змонтовано, але на тлі професійних акторів Червоненко однозначно програє. А тому і звучить непереконливо. Але для замовника це, очевидно, не так і важливо. “Червоненко намагається грати на абстрактних речах. Боротьба з корупцією, доки не названо конкретні імена, – річ абстрактна. І поводитися з нею і легко, і просто. А сказати щось конкретне означає нажити собі і нових прихильників, і нових ворогів”, – коментує ролик Богдан Петренко.
На цьому тлі виграшною виглядає реклама “Опозиційної платформи – За життя”, зауважує Богдан Петренко. “ОПЗЖ грамотно протиставляє себе “слугам народу”, тобто тим, хто казав про себе, що вони – позасистемні політики. Якраз в “Опозиційній платформі” грають на традиціоналізмі і на традиційних гаслах”.
В своєму нещодавньому інтерв’ю Голова ВР Разумков назвав себе «майже президентом». Про що це говорить – 23 листопада у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка сайту ZIK.
Вся нинішня поведінка Разумкова – не просто так, переконаний Богдан Петренко. Спікер, по-перше, “промацує ґрунт – і на предмет формування майбутньої команди, і на предмет “фідбеку” з боку чинної адміністрації, і на предмет пошуку ресурсів”. По-друге, він демонструє незалежність від Банкової, опозиціонується від неї. А по-третє, намагається впливати на громадську думку, каже експерт.
“Слова Разумкова, адресовані Welt, не пролунали би випадково. Якби Разумков був дійсно членом команди президента – стовідсотковим і надійним, як про нього свого часу казав Зеленський, він не дозволив би собі таких “жартів”, – додає Петренко.
Втім, можливі й інші варіанти. Богдан Петренко припускає, що “президентство Разумкова” могли придумати на Банковій. Абсурд? Ні. Бо ще не було такого президента, пояснює він, для якого парламент не був би “хворим місцем” і чинником роздратування. Не становить виняток і Володимир Зеленський, і навіть попри те, що парламентську більшість нині складає одна – підконтрольна йому – фракція. Втім, від Верховної Ради президенту завжди є одна незмінна користь: що б не відбувалося в державі, парламент можна завжди зробити винним, а самому уникнути відповідальності.
“Якщо були якісь інспірації з боку Банкової, то вони полягали в тому, щоб показати парламент як негативну сторону – на противагу позитиву у вигляді президента. Скоріше, ставка робилася на це, а не на те, щоб виростити з Разумкова реальну альтернативу Зеленському. Спікеру можуть створити імідж зі знаком “плюс”, аби у подальшому скидати на нього увесь негатив. Але це за умови, що владі властиве стратегічне мислення, а це навряд чи”, – скептично додає Петренко.
Це взагалі типово український стиль управління, додає він, – працювати так, аби було на кого скинути усі помилки та промахи.
А друга прикмета української політики, каже Петренко, “у міжсезоння та період затишшя” витягати з колоду фігуру спікера та прикладати її до президентського крісла. Хоча, щоправда, чимало колишніх спікерів, наприклад, Олександр Ткаченко, Олександр Мороз, Володимир Литвин дійсно мали президентські амбіції. Але президентом з них став тільки один – Леонід Кравчук, котрий очолював Верховну Раду УРСР у 1990-1991 рр. Більше в цьому відношенні щастило прем’єр-міністрам.
А Богдан Петренко згадує, як сам себе йменував колись Олександр Ткаченко (той, що головував у Раді з 1998-го по 2000-й рік). “Я не перший, але і не другий”, – казав він. Не надто комфортна позиція для самоідентифікації, а тому не дивно, що носій такого “звання” може інколи зриватися на доволі зухвалі вчинки.
Чому прослуховування політиків як правило не мають юридичних завершень і чому справа про “плівки Єрмака” знову оживає – 19 листопада у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка.
Про те, чому виникають антикарантинні протести і які наслідки варто від них очікувати – 18 липня у коментарі Богдана Петренка телеканалу Україна24
Країни Європи через посилення карантину накриє хвиля масових протестів, якими скористаються радикали й праві політики.
Про це в ефірі телеканалу “Україна 24″ розповів заступник директора Інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко, коментуючи антикарантинні протести у Берліні.
“Коронавірус об’єднує протест, але не є зрізом тих людей, які протестують. Люди прийшли з різними проблемами, коронавірус лише поглиблює ці питання. Якщо ми говоримо взагалі про протести в Німеччині, то треба розуміти, що це не перші й не останні протести, які викликані карантином. Першими, ймовірно, були протести Black Leaves Matter у США, потім протести в Хабаровську. Все це було завдяки карантину. Карантин став якраз тим приводом і бікфордовим шнуром, який запалив протестні настрої”, – зазначив експерт.