П'ятниця 06 Грудень 2019, 20:04

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Нова влада – нова опозиція. Хто протистоятиме Зеленському?

14.08.2019

Зміна правлячого прошарку приводить і до зміни опозиції у Верховній Раді. Про те, якою буде парламентська опозиція і чи здатна вона на єднання – 13 серпня 2019 року у коментарі Богдана Петренка сайту 112 каналу.

Об’єднання можуть бути лише спонтанними: наприклад, задля розподілу портфелів. Не виключаю, що опозиції дадуть які-небудь комітети, і коли під час розподілу посад виникатимуть ті десяті частині дробу, які далі вже не діляться, ці квоти доведеться так чи інакше між собою узгоджувати. Ось саме тоді опозиціонери і почнуть між собою домовлятися, кому відійде посада голови, а кому – посада заступника в якому-небудь маленькому парламентському комітеті. Але це не буде структурне об’єднання. Тим паче, що на сьогодні це не регулюється ані регламентом, ані іншими законодавчими актами. Тобто навіть формальних стимулів до об’єднання фракцій нема”, – коментує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Якщо недовіра до Зеленського значно перевищить довіру, а остання почне наближатися до нуля, то тільки тоді якісь переструктурування у Верховній Раді стануть можливими. Але я поки не бачу, яким чином це може відбуватися. На сьогодні Офіс президента лише посилюватиме формальний захист своїх лав і своєї коаліції. Тому я не виключаю, що вона протримається до того ж часу, до якого протримається сам президент Зеленський”, – зауважує Богдан Петренко.

Перехоплення ініціативи для “Європейської солідарності” було важливим з погляду задоволення персональних амбіцій Петра Порошенка. “Запит на консолідацію в українському суспільстві є, але реалізація такого єднання є обмеженою. Заява “Європейської солідарності” – спроба відповідати такому запиту. Хоча для більшості пересічних українців ідеологічно Порошенко та Тимошенко (та навіть і “Голос”) нічим один від одного не відрізняються. Хіба що персоналії різні. Можливо також, що Порошенко має на меті заявити про себе як про неформального лідера опозиції. Інше питання, які в нього є для цього підстави. Бути просто головою фракції – це для нього вже не та планка, такий статус не задовольняє його амбіцій. Він все ще вважає себе президентом, і посада голови опозиції для нього значна привабливіша, ніж просто керування фракцією”, – переконаний Богдан Петренко.

Майбутнє гостре суперництво, шлюзи для якого відкриються вже в недалекому майбутньому, є ще однією причиною того, чому ніхто з представників опозиції єднатися насправді не буде. Надто вже різні інтереси у потенційних партнерів, наголошує Богдан Петренко. “До того ж, екс-президент Порошенко несе доволі негативний тягар, а Юлія Тимошенко вважає себе незалежним політиком. “Опозиційна платформа – За життя” ідеологічно не підходить до єднання з будь-ким, а “Голос” ідентифікує себе як цілковито нове утворення, яке навряд чи піде до спілки зі старими політиками, щоб не втратити своїх електоральних переваг”, – додає він.

Більше – у матеріалі Наталії Лебідь «Опозиційні ігри на провладних полях: Хто в Раді протистоятиме Зеленському?»