Понеділок 19 Серпень 2019, 17:41

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Підсумки роботи Верховної Ради

15.07.2019

Про діяльність Верховної Ради 8 скликання – плюси і мінуси – у коментарі Богдана Петренка сайту 112 каналу від 15 липня

“Я дивуюся, чому під кінець не зняли ще й депутатську недоторканність”, – говорить у коментарях 112.ua заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Репліка стосується останнього “голосувального” четверга в Раді, коли парламентарі піднапружилися та ухвалили відразу два резонансні законопроекти, котрі довго лежали без руху: хімічну кастрацію педофілів та Виборчий кодекс. Кастрація чекала своєї черги понад два роки, а кодекс – всі чотири. Щоправда, зміни до виборчого законодавства ще можуть бути заветовані президентом, але навіть якщо цього не станеться, головна новація кодексу – пропорційна система та відкриті списки – буде вперше опробована не на найближчих строкових виборах (тобто у 2023 році), а вже у 2028-му.

У роботі Ради був присутній популізм, хоча це проблема не лише цього скликання, а взагалі визначальна риса української політики, – говорить Богдан Петренко. – Чим мені ця Рада сподобалася? Вона унаочнила соціальні ліфти, і люди побачили, що до парламенту проходять не лише політики. Можливо, ці соціальні ліфти спрацювали не зовсім так, як хотілось би, і в них потрапили не ті люди, але у Верховній Раді восьмого скликання опинилися представники Майдану, представники АТО тощо. Можливо, вони були не зовсім ефективними, але їхнє потрапляння до складу парламенту засвідчило як мінімум те, що українці навчилися змінювати владу і хоч трохи думати перед тим, як віддавати свої голоси”.

“Мені дуже подобається в цьому парламенті те, що він зміг протистояти президентові України, коли ним робилися спроби узурпувати владу. Незалежно від того, як ми ставимося до депутатів, мусимо відзначити: коли було введено воєнний стан (а це було зроблено без належних об’єктивних причин), то парламент чинив цьому спротив і поставив крапку у питанні, чи може бути через це відтерміновано проведення президентських виборів, тобто не дав можливості президенту здійснити міні-конституційний переворот. Тож якщо порівнювати із тими парламентами, які були за Кучми, то це вже зовсім інша якість парламентаризму, цей склад Верховної Ради вже не можна було смикати за нитки, як попередні”, – додає експерт.

“Мінус же в тому, що не було подолано недовіру населення до Верховної Ради і не сформовано позитивне ставлення до парламенту. І це при тому, що ВРУ – не щось взяте невідомо звідки, адже там засідають люди, яких народ сам і обрав… Не оцінював би цей парламент ані позитивно, ані негативно, оцінив би натомість зміни, які відбулися у суспільній свідомості. Населення перестало боятися влади, а почало вчитися її обирати”, – резюмує Богдан Петренко.

Більше читайте у матеріалі Наталії Лебідь «Аріведерчі, Рада: Чим запам’ятався парламент VIII скликання».