Про діяльність Верховної Ради 8 скликання – плюси і мінуси – у коментарі Богдана Петренка сайту 112 каналу від 15 липня
“Я дивуюся, чому під кінець не зняли ще й депутатську недоторканність”, – говорить у коментарях 112.ua заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Репліка стосується останнього “голосувального” четверга в Раді, коли парламентарі піднапружилися та ухвалили відразу два резонансні законопроекти, котрі довго лежали без руху: хімічну кастрацію педофілів та Виборчий кодекс. Кастрація чекала своєї черги понад два роки, а кодекс – всі чотири. Щоправда, зміни до виборчого законодавства ще можуть бути заветовані президентом, але навіть якщо цього не станеться, головна новація кодексу – пропорційна система та відкриті списки – буде вперше опробована не на найближчих строкових виборах (тобто у 2023 році), а вже у 2028-му.
У роботі Ради був присутній популізм, хоча це проблема не лише цього скликання, а взагалі визначальна риса української політики, – говорить Богдан Петренко. – Чим мені ця Рада сподобалася? Вона унаочнила соціальні ліфти, і люди побачили, що до парламенту проходять не лише політики. Можливо, ці соціальні ліфти спрацювали не зовсім так, як хотілось би, і в них потрапили не ті люди, але у Верховній Раді восьмого скликання опинилися представники Майдану, представники АТО тощо. Можливо, вони були не зовсім ефективними, але їхнє потрапляння до складу парламенту засвідчило як мінімум те, що українці навчилися змінювати владу і хоч трохи думати перед тим, як віддавати свої голоси”.
“Мені дуже подобається в цьому парламенті те, що він зміг протистояти президентові України, коли ним робилися спроби узурпувати владу. Незалежно від того, як ми ставимося до депутатів, мусимо відзначити: коли було введено воєнний стан (а це було зроблено без належних об’єктивних причин), то парламент чинив цьому спротив і поставив крапку у питанні, чи може бути через це відтерміновано проведення президентських виборів, тобто не дав можливості президенту здійснити міні-конституційний переворот. Тож якщо порівнювати із тими парламентами, які були за Кучми, то це вже зовсім інша якість парламентаризму, цей склад Верховної Ради вже не можна було смикати за нитки, як попередні”, – додає експерт.
“Мінус же в тому, що не було подолано недовіру населення до Верховної Ради і не сформовано позитивне ставлення до парламенту. І це при тому, що ВРУ – не щось взяте невідомо звідки, адже там засідають люди, яких народ сам і обрав… Не оцінював би цей парламент ані позитивно, ані негативно, оцінив би натомість зміни, які відбулися у суспільній свідомості. Населення перестало боятися влади, а почало вчитися її обирати”, – резюмує Богдан Петренко.
Чому діти захоплюються екстремальними видами діяльності і що штовхає їх на ігри зі смертю. Про це – 17 серпня 2019 року в ток-шоу Матвія та Катерини Ганапольських “18 мінус”.
“Перше - значна частина зі смертельних ігор – це постановочні ролики, на які йдуть роки тренувань та декілька дублів. Сучасній дитині часто необхідний не скільки адреналін, – скільки публічність і визнання, – говорить експерт Інституту Богдан Петренко. Другий вид – це контрольовані екстремальні ігри. Частина дітей дійсно мають потяг до таких ігор і коли батьками та суспільством не створюються безпечні можливості для того, щоб реалізувати цей потяг, – діти не зупиняються, а реалізують свій потяг в інший спосіб. Тому, екстремальні види спорту мають існувати. І третє – це елементарне наслідування першого і другого типів у спосіб, що дійсно небезпечний для життя”.
Не будемо також забувати, що в дітей немає чіткого розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Тому для них повторити смертельний трюк як і намагатись учинити самогубство - часто виглядає як цілком безпечний спосіб привернути до себе увагу. І ще одне – на все, що в дорослому житті накладене табу, – є цікавим для дитини. Тому, якщо не говорити з дитиною про незручні речі – смерть, насилля, секс, – то це не вбереже її, навпаки, – стимулюватиме вивчати ці питання самостійно.
Враховуючи, що «Слуга народу» отримав безумовну перемогу і може монопольно формувати коаліцію, логічно виникає питання – чи буде у партії влади серйозний опонент? Про це – 15 серпня 2019 року в коментарі експерта Інституту Богдана Петренка журналу «Фокус».
Показово, що з ініціативою об’єднати зусилля в новому парламенті виступила фракція «Європейська солідарність». Її звернення було адресовано Тимошенко і Вакарчуку. Останні заклик проігнорували, але не в цьому суть. Безперечно, Петру Порошенко зараз – найважче. «Бути просто головою фракції – це для нього вже не та планка, його амбіції такий статус не задовольняє. Він все ще вважає себе президентом, і умовна посаду глави опозиції для нього значно привабливіше, ніж просто управління фракцією », – переконаний політексперт Богдан Петренко.
Що відбувається у переговорному процесі на Донбасі та які переспективи команди Володимира Зеленського змінити ситуацію в країни. Про це – експерт Інституту Богдан Петренко та громадський діяч Валерій Пекар – на радіо “Голос Донбасу”.