Про діяльність Верховної Ради 8 скликання – плюси і мінуси – у коментарі Богдана Петренка сайту 112 каналу від 15 липня
“Я дивуюся, чому під кінець не зняли ще й депутатську недоторканність”, – говорить у коментарях 112.ua заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Репліка стосується останнього “голосувального” четверга в Раді, коли парламентарі піднапружилися та ухвалили відразу два резонансні законопроекти, котрі довго лежали без руху: хімічну кастрацію педофілів та Виборчий кодекс. Кастрація чекала своєї черги понад два роки, а кодекс – всі чотири. Щоправда, зміни до виборчого законодавства ще можуть бути заветовані президентом, але навіть якщо цього не станеться, головна новація кодексу – пропорційна система та відкриті списки – буде вперше опробована не на найближчих строкових виборах (тобто у 2023 році), а вже у 2028-му.
У роботі Ради був присутній популізм, хоча це проблема не лише цього скликання, а взагалі визначальна риса української політики, – говорить Богдан Петренко. – Чим мені ця Рада сподобалася? Вона унаочнила соціальні ліфти, і люди побачили, що до парламенту проходять не лише політики. Можливо, ці соціальні ліфти спрацювали не зовсім так, як хотілось би, і в них потрапили не ті люди, але у Верховній Раді восьмого скликання опинилися представники Майдану, представники АТО тощо. Можливо, вони були не зовсім ефективними, але їхнє потрапляння до складу парламенту засвідчило як мінімум те, що українці навчилися змінювати владу і хоч трохи думати перед тим, як віддавати свої голоси”.
“Мені дуже подобається в цьому парламенті те, що він зміг протистояти президентові України, коли ним робилися спроби узурпувати владу. Незалежно від того, як ми ставимося до депутатів, мусимо відзначити: коли було введено воєнний стан (а це було зроблено без належних об’єктивних причин), то парламент чинив цьому спротив і поставив крапку у питанні, чи може бути через це відтерміновано проведення президентських виборів, тобто не дав можливості президенту здійснити міні-конституційний переворот. Тож якщо порівнювати із тими парламентами, які були за Кучми, то це вже зовсім інша якість парламентаризму, цей склад Верховної Ради вже не можна було смикати за нитки, як попередні”, – додає експерт.
“Мінус же в тому, що не було подолано недовіру населення до Верховної Ради і не сформовано позитивне ставлення до парламенту. І це при тому, що ВРУ – не щось взяте невідомо звідки, адже там засідають люди, яких народ сам і обрав… Не оцінював би цей парламент ані позитивно, ані негативно, оцінив би натомість зміни, які відбулися у суспільній свідомості. Населення перестало боятися влади, а почало вчитися її обирати”, – резюмує Богдан Петренко.
Про те, чому сьогодні переслідуються Жеваго, Бахматюк, Оніщенко та інші олігархи, прізвища яких пересічний українець ніколи не чув, – 5 грудня у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка сайту 112 каналу.
“У партії “постправди” її кроки – завжди піар-акції. Тобто дії, вмотивовані передусім тим, як на них зреагує суспільство. А у нього є запит на “посадки” та переслідування олігархів, і тому увагу соціуму дуже легко переключити з більш актуальних питань на псевдоактивність влади”, – говорить в цьому контексті Богдан Петренко.
Всіх кого переслідують реально сьогодн і- надто дрібні фігури на українській політичній шахівниці. Пресингуючи їх, нова влада йде у руслі власних обіцянок, але й водночас поступово набирає прискорення для більш серйозних кроків.
“У такий спосіб зараз готується підґрунтя для більш вагомих посадок, на які є більший запит (маю на увазі Петра Олексійовича), але поки немає достатніх юридичних підстав і немає погодження з боку Заходу. Тут відбуватиметься процес “step by step”, таке собі тестування реакції і з боку українців, і з боку світу”, – говорить в коментарях 112.ua заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
З приходом будь-якої нової влади в Україні завжди відбувається поділ ринків. А він завжди відбувається за рахунок тих, хто ці ринки колись здобув. І це, на жаль, один з компонентів нашої економічної ситуації – пов’язаної з монополіями та олігархами”, – наголошує Богдан Петренко. Він, втім, уточнює, що “в Україні до будь-якого олігарха можуть виникнути питання – у нас великий бізнес не базується на суто законній основі”.
Щодо убивств дітей в Україні та залежність ефективності розслідування злочинів від запиту громадської думки, – 3 грудня у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка.
Про те, що може сприяти правоохоронній системі розслідувати убивства, у тому числі й убивство дітей – 2 грудня у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка радіо «Голос Києва».
Експерт відзначив, що з огляду на велику кількість камер спостереження у місті Києві, немає нічого дивного у тому, що розслідування відбулось дуже швидко.
Але не треба зважати, що камери є вирішенням усіх проблем. Розслідування залежить не лише від технічних можливостей, але й від людських – зокрема, громадянської свідомості людей, які не залишають без реакції злочини, у яких вони стали свідками, професіоналізму слідчих і звичайно – мотивації тих, хто проводить розслідування.