Понеділок 17 Червень 2019, 20:46

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Підсумки воєнного стану. Коментар для Opinion.ua

28.12.2018

Воєнний стан офіційно завершено. Всі істерики та панічні закиди про тотальну мобілізацію, комендантські години та обмеження конституційних прав, як і очікувалось, залишилися лише фантазіями. Opinion дізнався, наскільки виправданим було введення воєнного стану, як він вплинув на нашу країну та які підсумки можна підбити, чим запам’яталася поведінка Росії протягом цього місяця та якою має бути подальша стратегія влади. Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму, аналізуючи наслідки воєнного стану для України, наголосив, що завдяки цьому досвіду нам вдалося подолати певний психологічний бар’єр, оскільки в разі нової необхідності протистояти російському наступу механізм ВС буде вже налагодженим. Окрім того, воєнний стан фактично дозволив зберегти рівень санкційного тиску на Росію та посприяв безболісному проведенню Об’єднавчого собору. «Головна проблема була не у тому, запроваджувати чи не запроваджувати воєнний стан, а в тому, що його впровадження асоціювали з виборчими технологіями. Як, до речі, і все, що робить влада напередодні виборів. І головне завдання для технологів полягало не в тому, щоб перенести вибори, як висловлювали побоювання напередодні запровадження воєнного стану, а в тому, щоб змінити порядок денний для суспільства. Щоб громадяни не забували, що у нас воєнний конфлікт із Росією. І в цьому розумінні це було і технологічною перемогою влади. Але це не скасовує реальних наслідків воєнного стану для України. Передусім, відзначимо, що запроваджений воєнний стан мав лайт-версію, а тому для багатьох українців минув непоміченим. Але насправді він мав декілька наслідків. Перше – подоланий психологічний бар’єр щодо запровадження воєнного стану. Тому коли постане питання застосовувати складніші версії ВС, особливо в умовах відновлення російського наступу, механізм уже буде налагоджено. Суспільство частково отримало і щеплення від “зрад” та “фейків”, оскільки жоден з них не виправдався. Ні масової мобілізації, ні комендантської години, ні перенесення президентських виборів, але – з виданням Україні зовнішніх кредитів. Ба більше, не було й масової істерії, як у 2014 році – спалахів дефіциту продуктів та глобального просідання гривні не відбулося. Друге – напередодні воєнного стану в Україні в європейському порядку денному стояло питання про зниження санкційного тиску на Росію. Керченський конфлікт і воєнний стан нагадали Європі, що загрози для неї нікуди не зникли. І вже після запровадження ВС в Україні акценти в європейській політиці щодо Росії змінились – питання стояло уже між “продовжити старі санкції” чи “запровадити нові”. І навіть якщо залишаться виключно старі, як вирішили зараз, це вже можна розглядати як перемогу. Третє – воєнний стан сприяв безболісному проведенню Собору в Україні та створенню Православної української церкви. Завдяки посиленню силового контролю всередині країни та частковому блокуванню в’їзду радикальних “православних тітушок” з числа російських громадян, церковна революція відбулась відносно мирно», – пояснив Opinion Богдан Петренко. Більше читайте у матеріалі “Підсумки воєнного стану: легке тренування чи перемога на інформаційному фронті?