Неділя 22 Липень 2017, 03:55

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Права людини: актуальні питання здійснення та самозахисту. Круглий стіл в Київському міжнародному університеті

11.12.2015

10 грудня 2015 року Юридичний інститут Київського міжнародного університету спільно з Українським інститутом дослідження екстремізму провели «круглий стіл» на тему «Права людини: актуальні питання здійснення та самозахисту».

В конференції прийняли участь викладачі та студенти КиМУ та експерти УІДЕ. Модератором заходу виступала директор Юридичного інституту Телстакова Арменуі Абриківна.

Зокрема, у своєму виступі «Українська практика та соціально-психологічні особливості застосування права на самозахист» експерт УІДЕ Богдан Петренко зауважив, що право на повстання проти гноблення закріплено уже у Загальній декларації прав людини, річниця якої і стала підгрунтям до святкування прав людини. У ній, зокрема, вказується, що «права людини охороняються силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватись до останнього засобу до повстання проти тиранії та гноблення». Виходячи з цього – повстання проти гноблення є нічим іншим як реакцією на недосконалість чи недієвість законодавчих норм із забезпечення прав людини.

Крім того, у своєму виступі експерт приділив увагу особливостям психологічного застосовування самозахисту, особливо закцентувавши увагу на тому, що українець не готовий реально здійснювати заходи необхідні для його гарантування його безпеки. «Українець не проти того, щоб мати зброю. Він проти того, щоб зброю мав хтось інший, – сказав . А це – говорить не лише про довіру до органів влади, але й про величезну кризу довіри до інших у суспільстві.

Тому, головне завдання сьогодні, сказав Петренко, – це реалізувати запити суспільства на безпеку: і через реальна реформу правоохоронної системи, і через подолання комплексів українського суспільства, і – через деескалацію агресії в інформаційному просторі.

У виступі «Права людини на зброю: міжнародний досвід» експерт Інституту Руслан Старовойтенко зупинився на аспектах правового регулювання питань володіння та використання цивільної зброї в країнах Європейського Союзу. При цьому міфи, які поширюються в електронних ЗМІ щодо тотального озброєння населення не відповідають дійсності. Майже 90% громадян не мають та не планують мати цивільну зброю, а серед власників лише 14% отримали ліцензію на самозахист. Можливість купівлі короткоствольної цивільної зброї пов’язана з обґрунтуванням її необхідності та суворою відповідальністю за наступне використання.

Наявність значної кількості цивільної зброї в таких країнах як Фінляндія, Швеція, Франція, Німеччина обумовлена не потребами самозахисту, а значною кількістю мисливської та спортивної зброї, яка передбачає обов’язкове членство у відповідних клубах, участь у спортивних змаганнях та полювання на мисливських угіддях. Зброя для самозахисту переважно є у громадян, які здійснюють службові обов’язки, пов’язані з транспортуванням матеріальних цінностей, правоохоронною діяльністю тощо.

Приклад США не є вдалим для наслідування в Україні. Проведені дослідження експерта-кримінолога Адама Ленкфорда (університет Алабами) і Американської соціологічної асоціації «MassShooters, Firearms, andSocialStrains: AGlobalAnalysisofanExceptionallyAmericanProblem» свідчать, що за останні 50 років в США сталося більше масових вбивств (терористичні акти не рахуються), ніж в будь-якій іншій країні світу. За критерієм, прийнятим в експертному середовищі США (4 і більше жертв), у світі за період 1966 – 2012 рр. сталося 290 масових вбивств, з яких 31% – в США. Згідно з дослідженнями іншого експерта, професора школи права у Лос-Анджелесі Адама Вінклера, у США щорічно помирають від вогнепальних поранень майже 30 000 американців. Щоденно стають жертвами вогнепальної зброї 270 громадян.

Висновок проведеного Українським інститутом дослідження екстремізму такий: в країнах з найбільшою кількістю вогнепальної зброї у населення – більша кількість злочинів з її використанням. Однак, і в цих країнах і в країнах Євросоюзу, де найнижчі показники вбивств на 100 000 населення, має місце тенденція до зменшення доступу громадян до цивільної зброї, зокрема, до її використання для самозахисту, яке передбачає відкрите чи приховане носіння. Натомість посилюється кримінальна відповідальність за неналежне використання зброї, в тому числі, за перевищення рівня необхідної самооборони.