Не можна потиснути один одному руки стиснутими кулаками.Індіра Ганді
Війна – це лише боягузлива втеча від проблем мирного часу.Томас Манн
Ненасилля непереможне.Махатма Ганді
Ніхто не спроможний мислити із стиснутими кулаками.Джордж Джин Нейтан
Жорстокість є завжди результат страху, слабкості і боягузтва.Гельвецій Клод Адріан
Принцип “око за око” зробить весь світ сліпим.Махатма Ганді
Ненависть гірший ворог, ніж ворог.Ромен Роллан
Хто шукає зла, до того воно і приходить.Притчі Соломонові, 11:27
Главная>Новини>Про масові розстріли у США – основні причини, які штовхають на насилля
Про масові розстріли у США – основні причини, які штовхають на насилля
07.08.2019
6 серпня 2019 року заступник директора УІДЕ Богдан Петренко прокоментував для телеканалу «Київ» основні причини, які призводять до масшутінгів та загрози подібних дій в Україні.
При ситуацію з цькуванням в Україні та про пілотний проект Міносвіти з формування “м’яких навичок” у дітей, як засіб протидії булінгу. Про це – 20 листопада у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка Громадському радіо.
Сьогодні склалась така ситуація, коли діти уже розуміють, що таке булінг. І навіть теоретично можуть розповісти, що треба робити і чого не треба робити. Та навіть після того, як вони про це розкажуть, вони все рівно, на практиці, будуть продовжувати цькувати. Тому не варто закінчувати кампанію з протидії булінгу лише формуванням знань (і точно не треба закінчувати формуванням каральної системи). У дітей ще мають бути сформовані практичні навички. Для того, щоб вони знали і могли застосовувати свої знання про цькування. Для того, щоб кампанія з протидію булінгу не завершилась лише напрацюванням справ про адміністративні правопорушення.
Звідси – і батьки, і школа мають зосередитись не лише на формуванні ерудованості дітей, але й на тому, щоб сформувати у них комунікативні навички.
Про нормандську зустріч 9 грудня та що від неї очікувати – 20 листопада у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка телеканалу ATR.
Наступні два з половиною тижні ми будемо жити в період різних вкидів щодо того, що буде підписано на нормандській зустрічі. Причому різних, у тому числі й підписання «секретних протоколів» або суперзради. Ця атмосфера створюватиметься для того, щоб у результаті підписаний документ сприймався не дуже критично основною масою населення. Типу, фух, ми думали буде гірше. Але в цілому, варто очікувати наголос саме на гуманітарній складовій – обмін полоненими чи спрощення життя, тим хто проживає за лінії зіткнення або – часто перетинає. По-перше, це «красіво» як для першої зустрічі. А по-друге, за «гуманітаркою», як у білих камазах, що перетинають неконтрольований кордон, – будуть ховатись «дрібниці» російського інтересу в Україні. Власне, в Кремлі постійно так діють – заявами про добрі наміри вистеляючи дорогу до пекла.
Про те, чи буде найближчим часом скасований військовий призов і чи є підстави для переходу на контрактну службу, – 19 листопада у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка «Вечерним вестям».
«Я вважаю, що скасування строкової військової служби найближчим часом не слід очікувати, тому що країна перебуває в стані війни, ведуться бойові дії і нам потрібні підготовлені резерви», – зазначив він.
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан ПЕТРЕНКО у коментарі «ВВ» констатував, що наразі більшість розвинених країн віддають перевагу контрактній моделі армії.
«Це – світова тенденція. Це цілком логічно, адже сьогодні зазвичай ведуться мобільні війни, в яких у переважній більшості задіяні професійні військові, в тому числі у складі сил швидкого реагування. Мені здається, що незалежно від того, відбувається війна чи ні, саме професійні підрозділи відіграватимуть найважливішу роль», – повідомив він.
Експерт додав, що кожна країна вирішує для себе, яка модель армії для неї більш пріоритетна. Він навів полярні приклади двох країн, які стикалися раніше з російською агресією. Так, Грузія після 2008 року вже у 2016-му стала на 100% контрактною й надалі залишається такою. А ось Литва, де до анексії Криму та війни на Донбасі була контрактна армія, вирішила повернути призов, щоб мати можливість протистояти РФ у разі її агресивних дій.
На думку експерта, нинішні заяви можновладців про відмову від строкової служби більше нагадують спроби опанувати популярні у суспільстві ідеї. Проте на сьогодні зарано казати про скасування призовів, адже для цього потрібно виконати певні завдання.
«Не сформована потужна рекрутингова машина, яка б залучала українців до лав армії. Також відсутня належна матеріально-технічна база, бо попри те, що у Збройних силах середній по країні рівень зарплат, воїни постійно ризикують своїм життям. Але найголовніше – належне ставлення до тих, хто присвячує своє життя Збройним силам. Практика свідчить, що багато хто йшов із армії через негуманне ставлення керівництва, а також через придушення ініціативності людей із бойовим досвідом в АТО і ООС у їхніх намаганнях осучаснення армії. «Совковий» підхід, де командир завжди правий і де рядовий та молодший офіцерський склад не є людьми, не здає позицій. І якщо були сподівання у 2014-15 роках, вже в наступні декілька років система перемогла», – додав Богдан Петренко.