Гнів лікується часом, ненависть же невиліковна.Аристотель
Принцип “око за око” зробить весь світ сліпим.Махатма Ганді
Ненависть гірший ворог, ніж ворог.Ромен Роллан
Жорстокість є завжди результат страху, слабкості і боягузтва.Гельвецій Клод Адріан
Ніхто не спроможний мислити із стиснутими кулаками.Джордж Джин Нейтан
Війна – це лише боягузлива втеча від проблем мирного часу.Томас Манн
Війни починаються у думках людей.З преамбули статуту ЮНЕСКО
Не можна потиснути один одному руки стиснутими кулаками.Індіра Ганді
Ненависть – це гнів слабких.Альфонс Доде
Ненасилля непереможне.Махатма Ганді
Від фанатизму до варварства один крок.Дені Дідро
Війни заразні.Франклін Рузвельт
Главная>Новини>Що робити зі шкільним забіяками. Коментар експерта Інституту Богдана Петренка УНІАН
Що робити зі шкільним забіяками. Коментар експерта Інституту Богдана Петренка УНІАН
06.12.2017
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко прокоментував УНІАН ситуацію навколо «терору», що влаштував у київській школі 8-ми річний хлопчик.
«Тут питання не стільки до цього хлопчика, скільки до батька і до державної системи, яка передбачає так звану презумпцію батьківства, за якої втручання в сімейне виховання може відбуватися лише тоді, коли це набуває крайніх форм. Тобто, коли відбувається систематичне насильство в сім’ї, що несе загрозу для дитини, коли батьки стали вже зовсім асоціальними елементами – тільки тоді втручаються держслужби », – зазначає експерт Українського інституту дослідження екстремізму, автор дослідження про Буллінг в шкільному середовищі Богдан Петренко.
На його думку, обмеживши презумпцію батьківства, можна було б простимулювати батьків нести за своїх дітей велику відповідальність. «Держава повинна мати можливість втручатися в справи сім’ї, коли мова йде не тільки про системний, а про будь-якому насильстві. Тому що зараз у нас звертають увагу тільки на батьків, які зовсім не можуть виконувати батьківські обов’язки, а не на тих, чия поведінка ще можна відкоригувати », – вважає він.
24 травня заступник директора Інституту Богдан Петренко на Обоз.TV перерахував реальні та інформаційні загрози, які можна очікувати під час фіналу Ліги Чемпіонів в Києві.
Зокрема, експерт вважає, що у вчиненні реальних терактів під час проведення таких заходів наразі Кремль не зацікавлений через чемпіонат світу з футболу.
“Ми повинні розуміти, що зараз той період, коли Росія не підніматиме вуха. Вона зацікавлена, щоб пройшов ЧС в Росії, і якщо в Україні відбувається якийсь терористичний акт, то всі розуміють, хто за ним стоїть. Якщо в ньому ще загинуть іноземні громадяни, то піде загострення цих країн з Росією і люди просто не поїдуть на ЧС в Росію, і він провалиться. Тому вони змушені не застосовувати якісь прямі дій для того, щоб уникнути подальшої ескалації в Росії”, – переконаний він.
Щодо загроз, які йдуть ніби то від Ісламської Держави, то українці повинні зрозуміти, що «ІД не є афілійованою структурою у Кремлі. Це схоже на Леніна у 1917 році, коли його фінансувала Німеччина, але він робив свої справи. Коли інтереси Росії та ІДІЛ збігалися, тоді відбувалося певне спрямування. Якщо інтереси ІДІЛ і Кремля не збігаються, то ІДІЛ не виконуватиме прямі доручення Кремля. Вони не повністю залежні від Росії. Але гроші можуть брати, як і більшовики у німців”, – зазначив він.
Також негативне враження від фіналу ЛЧ в Україні можуть залишити власні радикали – як політичні, так і футбольні.
“Я думаю, що найбільша проблема зараз в Україні – це внутрішня проблема, це політичні екстремісти. Вони розуміють, що там, де купа людей, світових ЗМІ, можна про себе так заявити, що почує весь світ”, – констатував експерт.
Навіть через роки після завершення збройного конфлікту на Донбасі від його наслідків у вигляді мілітаризації суспільства можуть продовжувати гинути українські люди.
Приклади такого розвитку подій можна спостерігати вже зараз: 22 травня в Дебальцеве загинула одна людина і постраждало ще двоє через вибух гранати, яку підклали в рюкзак школяра, заявив заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдана Петренка “Обозревателю”.
“Ніхто не гарантує, що граната у шкільному рюкзаку не вибухне за сотні кілометрів від зони конфлікту. Тому що війна живе своїм життям. І часто – вже незалежним від бажання Кремля. І треба бути готовим до того, що навіть через 10 років після повалення режиму Путіна і деокупації, ця війна буде продовжувати вбивати, бо вона живе в домашніх схронах і в головах”, – зазначив він.
Петренко додав, що для остаточного завершення війни зовсім не потрібно здаватися агресору. Однак людей на мирних територіях чекає велика робота з очищенню різних схронів від боєприпасів, а власних голів – від думок про зброю та насильство.
22 травня 2018 року відбулась зустріч Президентів України та Естонії. Що Україна може взяти у безпековому вимірі з естонського досвіду і чим Захід може нам допомогти у протистоянні російській агресії – у коментарі Богдана Петренка російській службі «Голосу Америки».
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає, що Україні слід уважніше вивчити естонський досвід залучення та мобілізації резервістів.
«Естонія відразу може мобілізувати близько п’ятдесяти тисяч додаткових” багнетів “. Якщо взяти співвідношення населення, то для України така б цифра становила не менше півтора мільйона бійців. Але ще більше нас сьогодні цікавлять досягнення Естонії у сфері кібербезпеки. Країни, яка за короткий часовий період часу, стала одним з потужних центрів НАТО з протидії кібератакам. До речі, ця проблема дуже актуальна, як для Заходу, так і для України. Наш інтерес у сфері кібербезпеки співзвучний європейським ризиків від російських кіберзагроз », – сказав Богдан Петренко кореспонденту Російської служби« Голосу Америки ».
За словами експерта, сьогоднішня допомогу Заходу допомагати Україні в значній мірі залежить від політики українського керівництва і схожа на виділення допомоги для стримування агресора, а не перемоги над ним.
«Саме тому, ми і отримуємо рівно стільки допомоги, скільки необхідно для того, щоб утримати агресію, а не звільнити території. Це стосується як збройної, так і політичної підтримки. Захід повинен бути мотивованим до того, щоб переломити хід війни в Донбасі, а не стримувати її », – підкреслює Богдан Петренко.
Богдан Петренко підкреслює важливість розвитку відносин з країнами, такими, як Естонія, які знаходяться в зоні «гіпотетичної агресії» з боку Росії.
«Особливо, якщо ці країни мають право голосу в НАТО і Європейському Союзі. Це наші природні союзники, які зацікавлені у стримуванні та протистоянні Росії виходячи, перш за все, і з загроз для власної безпеки. Вони – наша ефективна можливість перетворити проблему російської агресії з проблеми виключно як агресії проти України, в проблему для всього західного світу », – підкреслює Богдан Петренко.