Неділя 19 Жовтень 2019, 03:02

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Військовий парад до Дня Незалежності: марнування коштів чи підняття бойового духу?

11.07.2019

Скасування параду до Дня незалежності стало черговим тригером, який розділив суспільство на прихильників та противників. Про це – 10 липня 2019 року у коментарі Богдана Петренка виданню Дивись.

Є дві протилежні точки зору на більшість питань. Якщо коротко, то одні – це «партія холодильника», інші – «партія телевізора». Для одних всі гроші спрямовані на перейменування вулиць, заміну паспортів, нові звання в армії – це кошти на вітер. Для них головне, щоби було що поїсти і попити. Для іншої точки зору головне протилежне – символи (прапор, гімн, мова). Питання соціалки і зарплат другорядне.

Так ось, ці два полярних погляди можна накласти на будь-які дії і критикувати. І зрозуміло, що партія телевізора – за парад, партія холодильника – проти. З противником, який демонструє силу, ніхто не буде вести відкриту війну В умовах миру можна було б шукати компроміс між цими двома точками зору. Але під час війни відповідь очевидна. Бо головна мета параду – це демонстрація боєздатності. Внутрішня – продемонструвати, що українці перебувають у безпеці. Що в країні з кожним роком з’являються нові зразки озброєнь і що нас – цивільних – є кому захищати. Зовнішня – продемонструвати народові країни агресора боєздатність його противника. І не важливо, наскільки реальна боєздатність нашої армії чи те, що іноземна розвідка «все знає». У символічному світі навіть одна самохідна гаубиця «Богдана» на параді в головах людей сприймається як сотні одиниць вздовж лінії оборони. І це ми демонструємо не Кремлю, ми демонструємо росіянам, які підтримують цей Кремль. І які громадською думкою будуть визначати чи варто їх країні воювати з українцями. Бо війни ведуться не лише на фронті. Війни ведуться за переконання людей. І з противником, який демонструє силу, ніхто не буде вести відкриту війну. Навіть якщо ми йтимемо на мир і компроміси – за нами має бути міць, яка б дозволяла виступати не з позиції «слабкого» і не погоджуватись на мир як капітуляцію».

Більше читайте у матеріалі Оксани Дудар

Теґи: