Не можна потиснути один одному руки стиснутими кулаками.Індіра Ганді
Війни починаються у думках людей.З преамбули статуту ЮНЕСКО
Війна – це лише боягузлива втеча від проблем мирного часу.Томас Манн
Жорстокість є завжди результат страху, слабкості і боягузтва.Гельвецій Клод Адріан
Ненасилля непереможне.Махатма Ганді
Хто шукає зла, до того воно і приходить.Притчі Соломонові, 11:27
Главная>Новини>Євробачення – чи зменшились ризики для України – коментар експерта Інституту Богдана Петренка.
Євробачення – чи зменшились ризики для України – коментар експерта Інституту Богдана Петренка.
19.04.2017
3 травня в Україні стартує Євробачення. Через «гібридну війну» з Росією, цей захід уже створив багато галасу. Але, навіть відмова Росії від участі не нівелює потенційні провокації. За словами керівника апарату голови СБУ Олександра Ткачука, правоохоронці зроблять все можливе для того, щоб зменшити ризики – як під час Євробачення, так і під час Чемпіонату світу з хокею, що відбудеться у Києві наприкінці жовтня.
Навряд чи карта Євробачення розіграна Росією до кінця – говорить заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. По-перше, у світі залишаються країни, які вважають Росію своїм історичним союзником. Тому саме безпеці їх виконавців має приділятись найбільша увага. Навряд чи Росія буде діяти напряму та залишати на місці терактів російський прапор чи кокошник. «Я повторюсь, завдання Путіна – повернутись у цивілізований світ, а не перетворитись у Кім Чен Ина. А це можливо або – через виведення військ, або – через доведення неспроможності України як держави. Який шлях обере Москва – питання риторичне. Тому, і теракти, і провокації можуть відбуватись і руками самих українців, можливо навіть щирих патріотів, але – під прихованим кураторством Кремля», – заявив експерт.
По-друге, не варто забувати, що пісенному конкурсу передуватимуть і інші події. 1 травня – будь-які масові заходи завжди потенційно небезпечні. Особливо, якщо проводити їх під провокаційними гаслами та знаменами. І особливо – якщо на них будуть російські журналісти. Але більшої уваги має 2 травня – річниця трагедії в Одесі. Не виключено, що сутички, які відбулись на день визволення міста (10 квітня), були лише прелюдією до значно символічнішої для «руського міра» дати – трагедії у Будинку профспілок. До чого тут Євробачення? Чим драматичніші події відбуватимуться в Україні напередодні конкурсу, тим більша вірогідність що частина виконавців відмовиться приїхати до Києва. І якщо таких виконавців буде більше, ніж два – то Росія з її інформаційними ресурсами зможе це розкрутити до рівня «провал Євробачення в Україні». Ще один крок до неспроможності держави.
Так, Євробачення без російських учасників можливо і менш небезпечно. Але зараз Росія воює не лише на Донбасі проти наших бійців, – вона воює і проти репутації країни і, часто, воює чужими руками. Це теж варто враховувати у розбудові безпекової стратегії.
Модель, учасниця проекту “Супермодель по-українськи” розповіла про цькування в школі
Публікація виходить в рамках спільного соціально-просвітительського проекту Українського університету дослідження екстремізму та сайту “Сегодня” “СТОП ШКІЛЬНИЙ ТЕРРОР!”, спрямованого на профілактику і протидію буллінгу в школах.
“Я хочу розповісти свою історію, яка змусила мене працювати над собою, бути краще, прагнути і досягати своєї мети. В школі я відчувала неприязнь з боку своїх однокласників в зв’язку з тим, що переїхала в Україну з Німеччини і батьки дали мені друге ім’я – Вільтраут. Для моїх однокласників це було дуже незвично, дивно і відразу виникали якісь нехороші асоціації з Німеччиною.
Потім послідували образи з приводу того, що у мене була зайва вага, проблемна шкіра. Тобто все накладалося одне на одного. І, звичайно, це було дуже неприємно вислуховувати від своїх однокласників, що ось ти така негарна, товста. Я підсвідомо в себе закривалася, мені було прикро, і я кожен день молилася, щоб стати красивішою, хоча, в принципі, я не була потворою. Просто дітям хотілося мене ображати, ось вони мене й ображали.
Але в один прекрасний момент я просто змусила себе змінитися. Почала займатися своєю фізичною формою, правильним харчуванням, шкірою. І моє перше досягнення – мене прийняли в модельне агентство навіть без кастингу. Просто за те, що мої зовнішні дані абсолютно підходили. І починаючи з дев’ятого класу мої однокласники змінили своє ставлення до мене.
Вони побачили, що я змінилася, покращала, і до мене покращилося ставлення. І сьогодні, коли зустрічаю когось з них, читаю в очах: “Ніна вибач, що ми так робили”. Я вважаю, якщо дитина в школі відчуває до себе негативне ставлення, не варто замикатися, навпаки, треба прагнути працювати над собою”.
Теле-і радіоведуча розповіла про цькування в школі
Публікація виходить в рамках спільного соціально-просвітительського проекту Українського університету дослідження екстремізму та сайту “Сегодня” “СТОП ШКІЛЬНИЙ ТЕРРОР!”, спрямованого на профілактику і протидію булінгу в школах.
“Я вчилася в класі з посиленим вивченням англійської мови. У нас була огидна вчителька, яка “щемила” всіх підряд. Не знаю чому, але мене вона теж “щемила”. Може, тому, що моя мама теж була вчителькою, і вона нас обох недолюблювала. Або, що моя мама, на відміну від неї, була стрункою. Вона мені постійно ставила двійки. Начебто я і знала англійську, але на самому уроці боялася сказати.
Було дуже прикро, я навіть плакала після уроків. І приходячи додому, не знала, що відповісти мамі, чому у мене стоїть двійка. І отримувала ременем. Це було найприкріше. Але через якийсь час, після середньої школи, я вивчила англійську і на даний момент знаю її краще за свого чоловіка. Найсмішніше, що викладач англійської, знаючи наскільки я стала успішною і красивою, передає мені привіти. А я їй ні.
Переживши якийсь стрес, я взяла себе в руки і вирішила поміняти відношення до цієї ситуації. Для початку я пішла в спортивний гурток і стала сміливішою. І я якось випросталася, чи що. Наче я сильніша за всіх цих людей і вища. Я перестала звертати увагу на те, що вони мені кажуть. І це спрацювало, я просто стала займатися тим, що мені цікаво. І коли мені говорили якісь грубощі, говорили, що я дурепа або двієчниця, я нічого не відповідала цією людям, я вважала, що я вища за це.
У підсумку пройшли роки, і я непогано виглядаю: струнка, весела, хороша собою. Я відома у мене скоро буде своя книга. Ніколи не потрібно звертати увагу, як гавкають собаки. Ти великий красивий караван і ти повинен йти вперед”.
Актор театру і кіно Дмитро Ступка розповів про цькування в школі
Публікація виходить в рамках спільного соціально-просвітницького проекту Українського інституту дослідження екстремізму та сайту “Сегодня” “СТОП ШКІЛЬНИЙ ТЕРРОР!”, спрямованого на профілактику і протидію буллінгу в школах
“Хочу сказати дітям, якщо вас кривдять в школі, то ні в якому разі це не потрібно терпіти. Треба обов’язково підійти до вчителя або близьким родичів. Якщо вас будуть залякувати, що щось там з вами зроблять, ні в якому разі це не слухайте. Я це теж проходив.
Не те щоб наді мною сильно знущалися або ображали, але були випадки, коли вчителі не стримувалися. Якщо дитина себе погано вела, могли схопити і за волосся, і лінійкою побити, і таке інше. Але цього не треба терпіти. Я впевнений, що будь-який конфлікт можна вирішити словами. Кулаки не головне”.