3 травня в Україні стартує Євробачення. Через «гібридну війну» з Росією, цей захід уже створив багато галасу. Але, навіть відмова Росії від участі не нівелює потенційні провокації. За словами керівника апарату голови СБУ Олександра Ткачука, правоохоронці зроблять все можливе для того, щоб зменшити ризики – як під час Євробачення, так і під час Чемпіонату світу з хокею, що відбудеться у Києві наприкінці жовтня.
Навряд чи карта Євробачення розіграна Росією до кінця – говорить заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. По-перше, у світі залишаються країни, які вважають Росію своїм історичним союзником. Тому саме безпеці їх виконавців має приділятись найбільша увага. Навряд чи Росія буде діяти напряму та залишати на місці терактів російський прапор чи кокошник. «Я повторюсь, завдання Путіна – повернутись у цивілізований світ, а не перетворитись у Кім Чен Ина. А це можливо або – через виведення військ, або – через доведення неспроможності України як держави. Який шлях обере Москва – питання риторичне. Тому, і теракти, і провокації можуть відбуватись і руками самих українців, можливо навіть щирих патріотів, але – під прихованим кураторством Кремля», – заявив експерт.
По-друге, не варто забувати, що пісенному конкурсу передуватимуть і інші події. 1 травня – будь-які масові заходи завжди потенційно небезпечні. Особливо, якщо проводити їх під провокаційними гаслами та знаменами. І особливо – якщо на них будуть російські журналісти. Але більшої уваги має 2 травня – річниця трагедії в Одесі. Не виключено, що сутички, які відбулись на день визволення міста (10 квітня), були лише прелюдією до значно символічнішої для «руського міра» дати – трагедії у Будинку профспілок. До чого тут Євробачення? Чим драматичніші події відбуватимуться в Україні напередодні конкурсу, тим більша вірогідність що частина виконавців відмовиться приїхати до Києва. І якщо таких виконавців буде більше, ніж два – то Росія з її інформаційними ресурсами зможе це розкрутити до рівня «провал Євробачення в Україні». Ще один крок до неспроможності держави.
Так, Євробачення без російських учасників можливо і менш небезпечно. Але зараз Росія воює не лише на Донбасі проти наших бійців, – вона воює і проти репутації країни і, часто, воює чужими руками. Це теж варто враховувати у розбудові безпекової стратегії.
Заступник директора Інституту Богдан Петренко прокоментував зустріч президентів України та США російській службі «Голосу Америки».
Далі мовою оригіналу:
Заместитель директора Украинского института исследования экстремизма Богдан Петренко говорит о том, что еще до визита президента Петра Порошенко в Вашингтон складывалось впечатление – что его встреча с президентом Соединенных Штатов Дональдом Трампом будет «не более, чем символической».
«Но сам факт встречи – это уже достижение, поскольку украинская власть поддерживала конкурента Дональда Трампа по президентской гонке Хиллари Клинтон и, несмотря на это, встреча президентов состоялась. Россия, наоборот, вкладывала «незаурядные», и не символические, усилия в победу Трампа, но не получила пока ни встречи президентов, ни понятного для Кремля результата от потраченных усилий», – говорит Богдан Петренко корреспонденту Русской службы «Голоса Америки».
Богдан Петренко считает, что некоторые украинские проекты – договориться о получении летального оружия от США по итогам встречи Петра Порошенко и Дональда Трампа не имели под собой реального основания.
«Если до сих пор никто из гарантов украинской целостности и суверенитета по Будапештскому меморандума не предоставил нам военной помощи в период активных военных действий в Донбассе, то не стоит ожидать каких-то кардинальных изменений в период так называемого «режима прекращением огня» и двухлетней локализации военного конфликта», – отмечает Богдан Петренко.
Нынешнюю встречу в Вашингтоне он считает выгодной для обеих сторон.
«Для Дональда Трампа она важна, чтобы уменьшить внутреннее давление и преодолеть пророссийский имидж, который активно навязывается конкурентами в политике. Именно после этой встречи с Петром Порошенко американский президент приобретает полноценное право, если так можно сказать, встречаться с Путиным. Для Петра Порошенко встреча важна, как демонстрация способности найти общий язык с новым американская лидером», – подчеркивает Богдан Петренко.
Ряд громких политических скандалов в украинском политикуме, проблемы с коррупцией, по мнению Богдана Петренко, не позволяют американской политике стать более лояльной к официальному Киеву.
Богдана Петренко отмечает, что в Соединенных Штатах прекрасно понимают малоэффективные усилия украинской власти в преодолении коррупции, «даже в близком к Петру Порошенко окружении».
Більше читайте у матеріалі Тараса Бурноса «Петр Порошенко: мы получили твердую поддержку со стороны Соединенных Штатов»
Офіційний сайт Ради ЄС, 19 червня 2017 року
У Брюсселі створюють рамковий документ дипломатичної та правової відповіді на протиправну діяльність в кіберпросторі. Про це в понеділок, 19 червня, повідомила прес-служба Ради ЄС.
Брюссель “стурбований збільшенням спектра можливостей і готовності різних інститутів і осіб на державному і недержавному рівнях переслідувати свої цілі шляхом зловмисних кібератак”, наголошується в заяві міністрів закордонних справ ЄС.
Рамковий документ, як йдеться далі в заяві, стане частиною спільної дипломатичної реакції країн Євросоюзу і об’єднаного підходу Брюсселя до кібер дипломатії. Його завдання – сприяти запобіганню конфліктів, реагувати на існуючі загрози і заохочувати стабільність в міжнародних відносинах.
Як відповідь на подібні атаки держави ЄС, зокрема, можуть вдатися до обмежувальних заходів, за своїм характером пропорційним тривалості та шкодочинності нападу
Український інститут дослідження екстремізму, очолюваний Галиною Герегою, 15 червня 2017 року взяв участь у Національному експертному форумі «Точки росту».
Перша панель Форуму «Стабільність політичної системи» за участі Степана Кубіва, Ірини Геращенко, посла ЄС в Україні Мінгареллі, Оксани Продан, Мустафи Найєма, Олени Сотник стосувалась реформування Конституції, оптимальної архітектури політичної системи України, порядку денного для влади на 2017 рік, можливості позачергових парламентських та президентських виборів, політичного процесу на місцях.
Тема другої панелі – Енергетичний сектор – точки росту.
Третя панель Форуму «Україна та світ, що змінюється» стосувалась питань: Євроінтеграція через системні реформи – шлях до модернізації України та запровадження європейських стандартів; західний і східний вектори зовнішньої політики України; вплив глобальних змін у Європі на зовнішню політику України; нове політичне обличчя Європи. Аналіз сприятливих і небезпечних факторів для України. Спікерами під час панельної дискусії виступили Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Маттес Бубе, директор Фонду Еберта в Україні і Білорусі, Люк Якобс, посол Бельгії в Україні, Жан-Батіст Вільмер, директор Інституту IRSEM, Георгій Логвинський, народний депутат України, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи.
Український інститут дослідження екстремізму на Форумі представляв Олег Зарубінський. У своїх виступах під час дискусій він, зокрема, наголосив на прямому впливі соціально-економічних процесів, зокрема реформування медичної, аграрної сфери, на політичну стабільність в суспільстві. Підкреслив необхідність чіткого дотримання хронології в процесі проведення реформ. Так, не може прийматися закон, яким передбачається скасування безкоштовності надання медичних послуг, до зміни статті 49 чинної Конституції, де ця безоплатність гарантується, адже, згідно із ст. 8 Конституції, Основний закон є нормою прямої дії. Застеріг молодих політиків від самоназви себе пасіонаріями, оскільки їхня пасіонарність або її відсутність може визначатися не ними самими, а з часом, коли це буде підтверджено. Зупинився на шкідливості тотальної орієнтації на аграрізацію України, адже деіндустріалізація і єдиний наголос на вивозі сільськогосподарської сировини у все більших обсягах – є прямим шляхом до депопуляції населення. Адже сучасна аграрна сфера потребує набагато менше людей, ніж індустріальна держава. Також висловився проти всілякого педалювання спікерами шкідливості «популізму», наполягаючи на тому, що останній є продуктом великої відстані аж до прірви між тими, хто називає себе елітою та більшістю населення, між істеблішментом та звичайними громадянами. А демократія – це не мерітократія чи охлократія, а саме ДЕМОкратія, тобто влада більшості, а не елітарної меншості, що зверхньо дивиться на базові потреби та вимоги пересічних громадян