3 травня в Україні стартує Євробачення. Через «гібридну війну» з Росією, цей захід уже створив багато галасу. Але, навіть відмова Росії від участі не нівелює потенційні провокації. За словами керівника апарату голови СБУ Олександра Ткачука, правоохоронці зроблять все можливе для того, щоб зменшити ризики – як під час Євробачення, так і під час Чемпіонату світу з хокею, що відбудеться у Києві наприкінці жовтня.
Навряд чи карта Євробачення розіграна Росією до кінця – говорить заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. По-перше, у світі залишаються країни, які вважають Росію своїм історичним союзником. Тому саме безпеці їх виконавців має приділятись найбільша увага. Навряд чи Росія буде діяти напряму та залишати на місці терактів російський прапор чи кокошник. «Я повторюсь, завдання Путіна – повернутись у цивілізований світ, а не перетворитись у Кім Чен Ина. А це можливо або – через виведення військ, або – через доведення неспроможності України як держави. Який шлях обере Москва – питання риторичне. Тому, і теракти, і провокації можуть відбуватись і руками самих українців, можливо навіть щирих патріотів, але – під прихованим кураторством Кремля», – заявив експерт.
По-друге, не варто забувати, що пісенному конкурсу передуватимуть і інші події. 1 травня – будь-які масові заходи завжди потенційно небезпечні. Особливо, якщо проводити їх під провокаційними гаслами та знаменами. І особливо – якщо на них будуть російські журналісти. Але більшої уваги має 2 травня – річниця трагедії в Одесі. Не виключено, що сутички, які відбулись на день визволення міста (10 квітня), були лише прелюдією до значно символічнішої для «руського міра» дати – трагедії у Будинку профспілок. До чого тут Євробачення? Чим драматичніші події відбуватимуться в Україні напередодні конкурсу, тим більша вірогідність що частина виконавців відмовиться приїхати до Києва. І якщо таких виконавців буде більше, ніж два – то Росія з її інформаційними ресурсами зможе це розкрутити до рівня «провал Євробачення в Україні». Ще один крок до неспроможності держави.
Так, Євробачення без російських учасників можливо і менш небезпечно. Але зараз Росія воює не лише на Донбасі проти наших бійців, – вона воює і проти репутації країни і, часто, воює чужими руками. Це теж варто враховувати у розбудові безпекової стратегії.
25 травня 2017 року у Києві в Українському кризовому медіа-центрі відбулась публічна дискусія «Аудит зовнішньої політики: Україна-Ізраїль», організована Інститутом світової політики.
Спікерами виступили Посол Ізраїлю в Україні Еліав Бєлоцерковські, голова Асоціації єврейських організацій і громад України Йосиф Зісельс, політичний оглядач Віталій Портніков та голова Комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко.
Предметом дискусії стали проблеми як історичних, так і нинішніх взаємин між Україною та Ізраїлем, основна увага була приділена досвіду Ізраїля у забезпеченні безпекової сфери, обговорювались аналогії між двома країнами в контексті захисту та боротьби за суверенність та цілісність.
Під час обговорення теми Олег Зарубінський, який на публічній дискусії представляв очолюваний Галиною Герегою Український інститут дослідження екстремізму, наголосив на необхідності фахового підходу до зовнішньої політики, міжнародних відносин, оскільки у цій сфері дилетантизм шкодить як ніде.
Зокрема, він зупинився на негативних тенденціях в економічних взаєминах двох країн, оскільки структура імпорту-експорту між ними виглядає як вивіз з України сировини, в першу чергу, сільськогосподарської з мінімальною доданою вартістю (посол України в Ізраїлі з гордістю заявляє, що 50 відсотків ізраїльського хлібу випікається з українського зерна), не говорячи про те, що на використанні цього зерна для виробництва товарів з високою додатковою вартістю заробляє зовсім не українська економіка. Посол Ізраїлю пан Бєлоцерковські погодився з відчутним дисбалансом у структурі економічних взаємин і наголосив, що завданням країни, що претендує на серйозне місце у світовому розподілі продукції, має, безумовно бути першочергова увага до високотехнологічних продуктів, а не дешевої сировини.
23 травня 2017 року заступник директора Інституту Богдан Петренко взяв участь у програмі «Інформаційний день» на «5 каналі». Разом з ведучим Романом Чайкою та експертом з міжнародних питань Дмитром Тупчієнком обговорювали причини та наслідки терористичного акту в Манчестері, який призвів до загибелі щонайменше 22 осіб.
Петренко розповів, що головна мета всіх терористичних актів – це емоційний ефект. І найбільшого ефекту такі екстремістські дії досягаються там, де є впливові міжнародні інформаційні агенції та в країнах, які претендують на роль стабільних.
Щодо упередження терористичних актів, на думку експерта Інституту необхідно не лише посилювати силові структури. Бо у Великій Британії спецслужби мають і значний досвід роботи, і фактично є одними з найкращих у світі. Однак, їм не вдалось запобігти цьому теракту. Важливо такоє працювати безпосередньо з людьми – у тому числі через інтеграцію у суспільство мігрантів, у процесі якої мають приймати участь не лише державні структури, і не лише обмежуватись фінансовою підтримкою біженців. До цього процесу має бути залучене усе суспільство. Та, у разі категоричного несприйняття особою нових правил життя – Конституції та законів країни перебування – до них мають застосовуватись і заходи денатуралізації.
Водночас, не варто забувати і про систему міжнародну безпеку. Низька ефективність ООН примушує змінити правила – установивши прийнятні для більшості правила міжнародного безпекового співжиття.
Більше – у відео:
Екстремізм став реальною загрозою людству. Про це у своїй промові у Саудівській Аравії заявив Президент США Дональд Трамп.
На сьогоднішній день багато хто намагається звести боротьбу з екстремізмом до протистояння між різними таборами чи між різними релігіями. Але це не та точка зору, яка відображає міжнародну реальність.
Боротьба з екстремізмом – це «протистояння між добром і злом», – заявив американський Президент. І фактично, подолання цього зла значною мірою залежить від того, наскільки сили добра будуть об’єднанні та сильні задля подолання викликів, які висуває екстремізм сьогодні.
Нагадаємо, що 17-19 лютого 2015 р. у Вашингтоні в Білому домі відбувся триденний саміт присвячений боротьбі з екстремізмом у всьому світі (Countering Violent Extremism (CVE). Його мета – усунути причини, які спонукають людей до насильницького екстремізму.
Протягом трьох лютневих днів 2015 року світові лідери обговорювали проблему усунення корінних причин екстремізму за допомогою тісної співпраці урядів з політичними та громадськими організаціями, фондами та громадянським суспільством загалом. Підвищення поінформованості населення за допомогою спеціально створених інтернет-ресурсів, проведення системної роботи, на думку учасників Саміту, сприятиме протидії екстремізму у суспільстві.
Тодішній прем’єр Великої Британії Девід Камерон у травні 2016 року заявив, що для світу найактуальнішими є дві загрози: корупція та екстремізм.
Таким чином проблеми, пов’язані з екстремізацією суспільного життя, зростанням у геометричній прогресії проявів екстремізму, екстремів в різних сферах життєдіяльності суспільства, а відповідно, системна і наполеглива діяльність з деескалації напруги, протидії насильству, суспільній ворожнечі та ненависті, - стали проблемами, що посідають перші місця у світовому порядку денному. Без вирішення цих проблем, без забезпечення базової безпеки для мирних громадян надважливі питання законності, прав людини і верховенства права стають фікцією.