Гнів лікується часом, ненависть же невиліковна.Аристотель
Ненасилля непереможне.Махатма Ганді
Війни заразні.Франклін Рузвельт
Принцип “око за око” зробить весь світ сліпим.Махатма Ганді
Не можна потиснути один одному руки стиснутими кулаками.Індіра Ганді
Війни починаються у думках людей.З преамбули статуту ЮНЕСКО
Війна – це лише боягузлива втеча від проблем мирного часу.Томас Манн
Ненависть – це гнів слабких.Альфонс Доде
Ніхто не спроможний мислити із стиснутими кулаками.Джордж Джин Нейтан
Главная>Новини>Загроза екстреміських та терористичних проявів. Заходи безпеки в столиці. Експерт Інституту на ЕРА-FM
Загроза екстреміських та терористичних проявів. Заходи безпеки в столиці. Експерт Інституту на ЕРА-FM
14.12.2015
14 грудня 2015 року експерт Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко взяв участь у програмі “Велика країна” на ЕРА-FM. Разом з ведучим Сергієм Сулимом та експерт групи «Національна безопека і оборона» «Реанімаційного пакета реформ» Сергієм Коваленком провели обговорення терористичних загроз, ймовірних суб’єктів та об’єктів терористичних актів в Україні.
13 лютого 2019 року експерт Інституту прокоментував для видання “Український простір” перспективи вступу України до Північно-Атлантичного Альянсу.
“Насамперед ми маємо розділяти реальні перспективи вступу та внутрішні стимули, що дає проголошення євроатлантичної інтеграції. Бо головне завдання країн НАТО – колективна безпека через стримування агресії, а не через включення до нових конфліктів. Людською мовою це означає, що нас не візьмуть в Альянс доти, доки у нас триватиме збройних конфлікт. Але ми можемо проголошувати шлях до інтеграції. Але повинні розуміти, що цей шлях – це не вирішення проблеми цілісності та російської агресії чужими руками. Це швидше внутрішня зміна системи безпеки України під натівські стандарти та розбудова власної здатності протистояти ворогові, у тому числі й військовим шляхом.
Для прихильників «хорватського сценарію», до речі, вступ до НАТО – це зовсім не варіант, бо договір передбачає, що «сторони зобов’язуються, як це визначено у Статуті ООН, вирішувати всі міжнародні спори, учасниками яких вони можуть стати, мирними засобами і таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та справедливість, а також утримуватись у своїх міжнародних відносинах від погроз силою чи застосування сили». Тому, навіть у разі гіпотетичного прийняття України в Альянс, від нас вимагатимуть вирішити проблему територіальної цілісності насамперед мирним шляхом.
Натомість проголошення інтеграції в НАТО, це: а) сигнал світові, на чиєму боці Україна, тобто формування міжнародної політичної підтримки Україні (у тому числі й це – показник, що у нас з Росією цивілізаційних конфлікт, а не просто військове зіткнення двох пострадянських держав); б) сигнал Кремлю, що його місія з утримання України в сфері своїх інтересів зазнає провалу (а відповідно і демонстрація російській громадській думці провальності імперської політики Москви); в) сигнал українцям, що країна рухається в бік НАТО, що певним чином є відповіддю на символічні запити щодо безпеки (дає відчуття українцям, що вони не самі в своїй боротьбі з агресором); г) сигнал для українських чиновників як дороговказ для проведення реформ. Фактично, ми повинні розуміти, що інтеграція України в НАТО цілком відповідає гаслу німецьких соціал-демократів початку століття: ціль – ніщо, рух – усе”, – наголошує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Більше читайте у матеріалі “Україна декларувала рух до НАТО. Які перспективи?“
В Україні не ведеться статистика, скільки дітей стали жертвами небезпечних ігор. Зокрема, немає статистики летальних випадків.
Про це повідомив в ефірі програми «Київ LIVE» телеканалу «Київ» заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
«На сьогодні у нас немає даних, скільки дітей загинуло від тієї чи тієї гри, від того ж «Синього кита», – зазначив він.
«А втім, якщо ми візьмемо просто статистику, яка стосується самогубств, то вона невелика. Не надзвичайно велика для того, щоб дійсно страхати нею суспільство», – сказав Богдан Петренко.
Він навів цифри: на 8000 самогубств по всій країні, самогубства серед дітей складають 150 випадків.
8 лютого 2019 року Богдан Петренко прокоментував для телеканалу «Прямий» ситуацію з побиттям школярки на Житомирщині та розповів про причини замовчування цькування.
Серед тих, хто мовчать – близько 20% дітей вважають, що цькування це – норма. Тобто, кожен п’ятий готовий мовчки бути жертвою цькувань і сприймають насилля у своєму житті. Ще 40% – соромляться про це говорити, бо визнати себе жертвою, за суспільними канонами, це – знизити своє соціальне значення. Ще звичайно додається напівкримінальний кодекс честі, за яким інформувати про злочин чи правопорушення вважається «доносом» чи «стукацтвом».
Подолання цих комплексів та міфів більшою мірою вирішенню питання, ніж нормативно встановленні зобов’язання інформувати про булінг.