Вівторок 13 Листопад 2018, 07:03

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Захарченко: мотиви ліквідації

04.09.2018

Газета по українськи, 4 вересня 2018 року

Ватажка донецьких бойовиків 42-річного Олександра Захарченка ліквідували. Його підірвали у центрі Донецька в кафе “Сепар” 31 серпня близько 17:30.

Захарченко приїхав у кафе на поминки за російським співаком Йосипом Кобзоном.

Вибухівку заклали в люстру при вході у кафе. Привели в дію дзвінком із мобільного. Захарченку відірвало півголови. Також загинув його охоронець В’ячеслав Доценко. Тяжкі поранення отримав “міністр доходів і зборів” 47-річний Олександр Тимофєєв на прізвисько “Ташкент” і ще троє охоронців.

Захарченко — уродженець Донецька. До російської окупації 2014 року працював продавцем на ринку й керував нелегальною шахтою-копанкою. Під час проросійських виступів на Донбасі очолював донецьке відділення харківського бійцівського клубу “Оплот”. 16 квітня 2014-го очолив групу бойовиків, які зайняли будівлю міської адміністрації Донецька. У листопаді 2014 року Захарченко став ватажком угруповання ДНР.

— Захарченка ліквідували під час внутрішніх розбірок між кримінальними авторитетами у ДНР, — каже заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко, 39 років.

— Могла бути і помста старих кримінальників за “віджатий” бізнес, і бажання бойовиків ділити грошові потоки без Захарченка, — говорить Петренко. — Не виключаю і боротьбу між Головним розвідувальним управлінням і Федеральною службою безпеки Росії. Свого часу за таким сценарієм відбувся переворот у Луганську. Тоді Плотницькому дійшло “по-живому” і він добровільно здав владу. Як революції вбивають своїх героїв, так і “русская весна”.

— Бойовики і російські куратори традиційно звинувачують в убивстві Захарченка Україну, але це легко спростувати. До парламентських і президентських виборів занадто довго, щоб хтось із влади міг зіграти на загостренні. А от Кремлю це навпаки вигідно — санкції вдарили по бюджету Росії й фінансувати ДНР ні з чого.

Напередодні вбивства лідера бойовиків його найближче оточення виїхало в Росію. Брат покійного Сергій Захарченко переїхав у середині серпня, Олександр Тимофєєв відправив у Москву доньку Алісу. 27 липня СБУ здався виконувач обов’язків міністра культури в терористичній ДНР 34-річний Юрій Лекстутес. Побоявся, що вб’ють свої, й розповів про війни між російськими ГРУ та ФСБ за контроль над окупованою Донеччиною.

— Це ідеальний спосіб відвернути увагу населення окупованих територій від економічних проблем, — каже Петренко. — Крім того, отримали можливість вкотре звинуватити Україну в недотриманні Мінських угод. Схоже на те, що до кінця року Володимир Путін захоче інтегрувати ДНР і ЛНР до України на своїх умовах. А при живому Захарченку це було неможливо — надто багато українців його ненавидять.

Після ліквідації Захарченка не залишилося представників бойовиків, які підписували Мінські угоди.

— Ліквідація Захарченка вигідна Росії тим, що тепер на Донбасі не треба проводити псевдовибори, — говорить військовий експерт 46-річний Дмитро Снєгирьов. — Таким чином Росія намагається уникнути критики з боку США.

— Росія показує, що вона, як третя сторона конфлікту, дотримується взятих на себе зобов’язань, — додає Снєгирьов. — Проведення виборів лідерів самопроголошених республік і місцевих виборів на окупованих територіях є порушенням. Тиснутимуть на Україну в дипломатичному полі. Хочуть, аби ми виконували Мінські угоди на їхніх умовах.

Труну з небіжчиком 2 вересня виставили в Донецькому обласному театрі опери та балету. В Донецьк звезли майже 50 тис. людей.

Приїхала колишня прокурор окупованого Криму Наталія Поклонська і “глава уряду” півострова Сергій Аксьонов. Також президент самопроголошеної Південної Осетії Анатолій Бібілов і учасники прокремлівського байкерського клубу “Нічні вовки” на чолі з Олександром Залдостановим на прізвисько “Хірург”.

Захарченка поховали на кладовищі “Донецьке море”.