П'ятниця 22 Листопад 2019, 04:33

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Зустріч у нормандському форматі: чому РФ затягує та що робити Україні

07.11.2019

Про те, робити Україні, виходячи з того, що Росія затягує дату нормандської зустрічі – 6 листопада 2019 року у коментарі експерта Інституту Богдана Петренка Укрінформу.

Росіяни нав’язали нам свій порядок денний. Тому які б дії не робила Україна для того, щоб заохотити РФ до нормандської зустрічі, всі вони будуть в інтересах Кремля.

Тому ми маємо змінювати порядок денний. Перестати сприймати зустріч у нормандському форматі як самоціль. І якщо Кремль затягує зустріч, то у нас є можливість розробити довгострокову та багатоваріантну стратегію. Стратегію, яка б передбачала: а) заохочення західних партнерів у тому, що вирішенні проблеми Донбасу буде не лише в українських інтересах, а й в інтересах Заходу, причому не лише безпекових, але й економічних (інакше ніхто не буде нам допомагати); б) вплив на громадську думку на окупованих територіях з метою посилення проукраїнських та зниження проросійських (розчарування у РФ) поглядів; в) вплив на громадську думку РФ з метою її переорієнтації із зовнішніх проблем на російські (а громадська думка сама знайде собі внутрішнього ворога); г) посилення військового та економічного потенціалу України; д) уніфікація механізмів з повернення Криму та Донбасу (бо друге залежить від першого, а не є різними варіантам, як це сприймає громадська думка сьогодні).

На перший погляд, може здатись, що такі дії не зовсім відповідають сьогоднішній меті – провести зустріч у нормандському форматі. Але – навіть якщо ця зустріч відбудеться, Україна буде вимушена погоджуватись на такі поступки, на фоні яких формула Штайнмайєра буде здаватись дитячою забавкою. Бо єдине, що зараз влаштує Росію – це підписання гібридної форми капітуляції Україною. Тому навіть якщо якусь дорожню карту цієї «гібридної капітуляції» підпишуть – це може спровокувати революцію під час її імплементації. Тож влада має бути готова до довготривалої стратегії. Але поки що озвучений нею «план Б» (стіна між вільною і окупованою частиною України) – це лише прикриття бездіяльності.

Щодо тактики – то офіційне висунення своїх вимог, які має виконати Кремль до нормандської зустрічі, було б достатньо аби перевірити готовність Росії іти на будь-які поступки.

Що стосується Заходу, то його дії будуть цілком залежати від громадської думки всередині їхніх країн. На Європу активно впливає російська пропаганда. І заяви про «українські банди» від президента Франції – це лише вершина айсберга. Та враховуючи, що питання українсько-російської війни перемістилось у розряд неважливих, від Європи у кращому випадку можна очікувати лише невтручання у процес. Та і доки війна буде локалізована на лінії зіткнення – Європа не педалюватиме «українське питання». Особливо, коли стане зрозуміло, що вирішення затягується на невизначений термін. Ніхто з європолітиків не буде пов’язувати свій імідж із затяжним конфліктом, про який почали забувати у Європі.

Більше – у матеріалі Мирослава Лісковича «Нормандська зустріч: Путін і хоче, і не хоче — висуває “хотєлки”, викручується…»