Четвер 23 Червень 2017, 01:05

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

А що буде якщо Росія не виконає рішення Міжнародного суду ООН?

20.04.2017

Богдан Петренко, UNIAN, LB.UA, 20 квітня 2017 року

Міжнародний суд ООН зобов’язав Росію відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та запобігти обмеженню української мови в Криму. Які наслідки такого рішення для українських громадян в окупованому Криму?

По-перше, нещодавні опитування росіян показали, що відсоток тих, кому «начхати» на те, що Росія, окупувавши Крим, порушила міжнародне право, за рік зріс з 71% до 78%. Тому і міжнародне право у Росії буде враховуватись лише тоді, коли воно відповідає інтересам країни. Проблема не у дотриманні міжнародних норм, а у спроможності Росії повернутись у цивілізований світ. І саме ця вимога – визначатиме позицію Росії щодо виконання рішення міжнародного суду.

По-друге, і відновлення діяльності Меджлісу, і поширення української мови у Криму – це питання більше ідеологічне для росіян, ніж правове. Фактично, навіть визнавши те, що українська мова на контрольованій території РФ обмежується, Росія заганяє себе у той капкан який будувала для України – порушення прав «російськомовного населення». Відповідно, формально Росія може відзвітуватись про те, що українська мова не обмежується. Може навіть провести якийсь фестиваль чи конкурс з української мови у Криму. Але не більше. Збільшити кількість годин викладання української мови, не говорячи про збільшення кількості україномовних класів сьогодні, – це визнання мовної експансії Москви на півострові. Тому, а) формальні заходи з підтримки української мови; б) акції протесту батьків «проти насильницького нав’язування української мови»; в) звіти про відмову 99% дітей вивчати мову «хунти»; г) «статистична звітність» про те, що українська рідна лише для 0,5% населення півострову і т.д. і т.п.

Майже аналогічне рішення щодо діяльності Меджлісу. Меджліс може бути відновлено, але в іншому кадровому складі. Потенційно – навіть з іншою назвою. Наприклад, меджліс кримськотатарського народу Росії.

Питання у тому, а що буде Росії якщо вона не виконає ці вимоги. Особливо – враховуючи її право вето у Радбезі ООН та визнання Конституційним судом РФ другорядності міжнародних договорів порівняно з Конституцією РФ. Зважаючи на маніпулятивні можливості Кремля, за цим рішенням – нічого. Але не треба вважати українську тактику юридично переслідувати агресора наївною. Наша мета – сформувати негативне сприйняття Росії у світі. І будь-які порушення міжнародних норм Кремлем – гратимуть у руслі цієї стратегії. Тому варто приготуватись, що формально Росія зазначені вимоги виконуватиме. Питання лише у тому, як довести світові цей люфт – між статистичною звітністю Кремля і реальністю Криму.