Четвер 19 Жовтень 2017, 08:33

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Чи буде восени ескалація конфлікту на Донбасі?

09.10.2017

Богдан Петренко, 112.ua, 6 жовтня 2017 року

Які б події не відбувались у країні, ми не повинні забувати про те, що триває війна. Тим більше навіть юридично вона вже скоро перестане ховатись за табличкою “антитерористична операція”.

У жовтні загроза ескалації військових дій зростатиме. По-перше, зменшення обстрілів призведе не просто до активних розмов про подальшу реінтеграцію, а й до самої реінтеграції, принаймні на рівні поділеної війною ментальності українців по різні сторони лінії зіткнення. Образи ворога – “сепари” чи “хунта” – без війни стиратимуться у громадській думці як вільної, так і окупованої частин України. Сьогодні за багатьма показниками (кількість жертв, кількість обстрілів) війна досягла свого дна: деескалація тривала вже декілька місяців. Хоча, за даними українських розвідників, чисельність проросійських військ на сході не зменшувалась.

По-друге, осінь – це час затвердження державного бюджету, у тому числі в Росії. Зрозуміло, що і очільники “республік”, і їхні куратори, які контролюють потоки, якнайбільше зацікавлені в збільшенні витрат. Сама Росія в таких витратах не зацікавлена. Тому легітимізувати збільшення або збереження потоку грошей можна лише в умовах активізації конфлікту.

По-третє, мешканці окупованих територій мають отримати відповіді на запитання про те, чому в них такі низькі соціальні стандарти порівняно з вільним від “руського миру” Донбасом. Ці відповіді традиційно полягатимуть у “загрозі від ЗСУ”. Влада “республік” під час активнішої війни зменшить підкилимні ігри між собою (з терактами, підвалами та вбивствами).

Чому активізація можлива тепер? Тому що є природні та політичні чинники. З природніми зрозуміло – завершується весняно-осінній сезон, найбільш сприятливий для військових дій.

І щодо політичних. Пік ескалації можливий між зустріччю Волкера та Суркова 7 жовтня і другим читанням законопроекту про реінтеграцію (ймовірно, наступного пленарного тижня 17-20 жовтня). Мета – простимулювати радикально налаштованих депутатів не підтримувати ці проекти і спровокувати радикальні організації на масові протести під парламентом, щоб налякати інших депутатів. Надалі це дасть Кремлю можливість звинуватити Україну в невиконанні прийнятих зобов’язань, гальмуванні мирних переговорів та неспроможності бути партнером західних союзників. Як наслідок, зменшити світовий тиск на Росію.

Іншою політичною датою є 14 жовтня – День захисника України. Він же день УПА, яку так любить Кремль. А для Москви робити “подарунки” у вигляді загострень до національних свят – це традиція. І хоча загострення є можливі на фронті, ймовірно, що найбільші проблеми цього дня буде створено всередині країни.

Ми маємо розуміти, що найближчим часом мета військових загострень – не територіальні захоплення, а сіяння “відчуття війни” між українцями з обох боків кордону, формування в українців та решти світу уявлення про те, що ця війна громадянська. Саме тому війна не виходитиме за межі “сірої зони”. Та й жодна зі сторін не готова порушити встановлену лінію. Принаймні поки що.