Неділя 08 Серпень 2020, 23:31

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Діти, війна і колаборація

04.07.2020

Главком, 4 липня 2020 року

Парламент прийняв закон, за яким вступ до навчальних закладів став доступніше для дітей, що проживають на окупованих територіях. Фактично – створена можливість безкоштовного навчання на підготовчих курсах та вступні іспити до вишів, якщо дитина не здавала ЗНО. Особлива система вступу стосується усіх навчальних закладів, а не визначених вишів в окремих областях.

Вважаю, що цей захід демонструє проактивну позицію (хоча б чомусь) нашої політики на Донбасі. По-перше, ми витягуємо людей з Донбасу. По-друге, ми даємо сигнал, що Україна вважає жителів окупованих територій – своїми.

Так, закон був прийнятий відносно пізно. Частина дітей, які планували поступати на підконтрольну Україні територію уже почали здавати ЗНО. Як їм це вдається і що це коштує родинам – про залякування, про погрози, що не пустять назад на окуповані території, про блокування переходів через лінії зіткнення в дні здачі ЗНО – можете почитати в Інтернеті. Ось зі свіжого – 89% – 459 дітей з окупованих територій Донецької області на перше ЗНО з математики в кінці червня 2020 року не змогли перетнути лінії зіткнення.

Звичайно, цей закон дасть їм другий шанс – поступити за внутрішнім екзаменом – особливо зважаючи на колосальну різницю в програмах.

Тим хто писатиме, що поїдуть вчитись діти бойовиків і що все це призведе до інфільтрацію на територію України ворожого елементу – а ви відпустили б власних дітей вчитись на територію, де у вашій уяві живуть одні фашисти чи де можуть виявити, що її батьки – учасники НЗФ? Тим більше, що діти учасників НЗФ навряд чи матимуть здатність поступити будь-де, крім крім самих НЗФ.

А щодо одиниць дітей з дрібного керівництва в “республіках” – то тут питання у тому, кого вважати колаборантом? Чи є ним завідувач відділення лікарні у Донецьку? А представник соціальної служби у Луганську? А що їм може буде за те, що вони відправили дитину до України. Хіба це не їхня якась, нехай і прихована, позиція?

Відповідь на питання – давати можливість вчитись чи не вчитись дітям з окупованих територій лежить у відповіді на інше питання: “з ким ми воюємо?”. Якщо з Росією – то до чого тут діти населення, що живе на окупованих територіях. Якщо з “республіками” – то виходить, що ви стали на парадигму “Україна-окупант” і нам нічого не лишається як визнати суб’єктність “народів Донбасу” та Росію – як посередника.

За великим рахунком, остання думка збігається не лише з думкою Кремля. Але й з думкою радянської влади щодо жителів територій, які були окуповані нацистською Німеччиною. Фактично – родичів будь-кого, хто зараз живе на території України.Site