Середа 03 Червень 2020, 19:38

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Довічний строк для Путіна. Боже царя храні…

10.03.2020

Site, 10 березня 2020 року

Путін – вічний владика Росії. А хто сумнівався, що так і буде? Заточена під одного лідера система просто б не вижила в разі його усунення.

В кращому випадку її б очікував тимчасовий дисбаланс, який на певний період послабив би країну.
Чесно кажучи, не розумію – як можуть цікавити зміни до документу, який практично не діє. Що таке взагалі Конституція Росії? Це яку змінювали для приєднання Криму. Чи відповідно до якої давали згоду на застосування військ в Україні? Все правда – постфактум. Після того, як окупувала Крим чи застосувала війська. В принципі, як і цього разу.

З таким же успіхом в преамбулі Основного закону РФ можна прописати про керівну та спрямовуючу роль путінізму.
Тому проблема «Путін-2024» для російської влади була вирішена уже давно. Просто чекали слушний момент щоб закинути її в маси. І він настав. З одного боку світ перейнявся короновірусом і всім чесно кажучи пофін на правову систему Російської Федерації.
З іншого боку – учорашні події в РФ. Бо мені чесно кажучи ці змін до Конституції Росії цікаві лише одним. Як успішно на них купилось і українське, і російське суспільство. Забувши, що у вчорашній Росії катастрофа з цінами на нафту, і з рублем. Сьогодні і російські ЗМІ, і наші обговорюють відновлення монархії в Росії (поки що неспадкової).
Але ніякі проблеми в Окружному суді Гааги та економіці Росії ніде не дінуться. Хоча, імовірно сьогоднішні заяви трохи зіб’ють паніку всередині Росії. Ну вміють працювати з громадською думкою там. Точніше, громадська думка згодна щоб з нею працювали.
Та у будь-якому разі – обнулення термінів Путіна – це лише відтермінування кінця. Неминучого кінця системи заточеної під одну особу. І кожна пролонгація проблеми має одну особливість – збільшення проблеми на виході. З кожним роком Путіна у владі глибина остаточної кризи лише загострюється.
Що робити нам? Більшість би хотіла діяти за китайською схемою – чекати доки пропливе труп ворога в річці біля якої сидиш. Але чекати недостатньо. Треба готуватись. І працювати з нашою громадською думкою, – усунувши з неї усі поразкові настрої. Бо є більша проблема. Якщо просто чекати і нічого не робити – ми можемо стати частиною перспективної російської грандкризи. Уже як частина російського імперського простору. Як частина Росії.

Богдан Петренко