Вівторок 21 Травень 2019, 18:37

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Кремль і військові експерименти на дітях

14.03.2019

Газета по-українськи, 14 березня 2019 року

Росія прийняла рішення направляти неповнолітніх, схильних про правопорушень, у військово-патріотичні табори. Все ніби то нормально. Тут і виховання, і патріотична освіта. Ніби ж молодці?

Свого часу кінопромисловість сусідньої країни розродилась на цікавий фільм – «Наволочі», де йшлось про використання Радянським Союзом проблемних дітей на війні. Навряд чи своїх неповнолітніх вони будуть використовувати зараз (щонайменше, доки війна не ведеться на їх території). Але я думаю фільм надихнув Кремль на думку «а що так теж можна». І те, що малолітнім злочинцям промиють мозки патріотичним вихованням задля військових цілей – це однозначно.

Спочатку трохи теорії. Наскільки вдало, з точки зору соціалізації дитини, помістити її разом з іншими асоціальними елементами в закриту систему? Бо в таборах діти перебуватимуть серед собі подібних – таких же злочинців. Чи перевиховає це? Далеко ходити не треба. У Росії, та і у нас, є так звана пенітенціарна система, у тому числі й для дітей. І на кінець цілком риторичне питання – багатьох тюрма виправила? Навіть дорослі переймають моделі поведінки свого середовища. А що говорити про дітей, які на цих – асоціальних моделях зростатимуть.

Мета військово-патріотичних таборів – сформувати наступне поповнення для армії. А розуміючи на чому базується патріотизм у Росії, можна здогадатись, що відбуватиметься з психікою дітей. Їх вчитимуть ненавидіти сусідні країни, у тому числі й Україну.

Формуватиметься поповнення для армії з асоціальних елементів, ксенофобськи налаштованих до інших націй. Таким солдатам уже не треба дегуманізувати ворога. Вони вже будуть готові сприймати українців, грузин, поляків, литовців як нелюдей. А й тому вбивати їм буде простіше. Йдеться про поповнення не стільки в офіційну армію, скільки в звані приватні армії, типу Вагнера. Які фактично є нелегальними державними мілітаризованими угрупованнями Росії для військових дій за кордоном.

Та навіть якщо ці діти не потраплять в армію, то вони повернуться до звичної їм злочинної діяльності (повторюсь закриті системи не сприяють тому, що діти стають людянішими). Але з промитими мозками, першочерговими жертвами вони робитимуть саме представників інших націй.

Фактично Москва, проводячи експерименти на проблемних дітях, намагається убити двох зайців. По-перше, каналізувати насилля та зробити його контрольованішим владою. По-друге, сформувати поповнення для армії з молодих людей, здатних змалечку переступати через моральні норми. І по-третє, – частково перекинути проблему злочинності з Росії в інші країни (приватні армії частіше воюють за кордоном).

Проблема у тому, що ці військові – просякнуті ненавистю та аморальщиною повертаються в Росію. І як «російські добровольці», що повернулись  з Донбасу, продовжуватимуть убивати, але – вже без огляду на моральні норми і на своїй території.

Богдан Петренко