Вівторок 26 Травень 2020, 08:42

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

“Кримнаш” – уже підзабуте гасло для росіян

12.12.2017

Богдан Петренко, Обозреватель, 12 грудня 2017 року

Диверсанти – це не нова тема для Криму. Лише в минулому місяці, завдяки диверсіям (принаймні, так написало ФСБ), у Криму впали опори ЛЕП.

Треба зауважити, що диверсанти зразка 2016 року відрізняються від диверсантів зразка 2017 року. У першій хвилі суспільство ледь не поставили на поріг війни. Прорив з боєм, сутички, загиблий ФСБешник, – так в кримський інформаційний простір потрапила українська загроза. Найімовірно, спроба вийшла вдалою, бо наступного разу вже не заморочувались – документи з печатками Міноборони України, страйкбольна зброя і навіть чергова “візитка Яроша”. Тут має бути жарт про Штірліца, якого видавала чи то “будьоновка” чи то “парашут, що тягнеться позаду”.

В 2017 році ще простіше – зловили диверсанта з ручною пилкою по дереву. Керченське телебачення навіть назвало його “диверсант-наркоман”. Типу, а хто ще може служити у ЗСУ? І це нікого з кримчан не дивує. Послати наркомана на важливу і таємну справу – зірвати курортний сезон. Ну-ну, в кінці серпня. Але люди вірять у те, що відповідає їх системі переконань. Тому, якщо навесні попливе керченський міст – у ватної частини навіть сумнівів не повинно виникнути хто винен.

Та головне не переборщувати. Бо якщо наркодиверсанти будуть продовжувати роботи дрібниці – загаджувати під’їзди, наприклад, це швидко приїсться і народ просто не повірить. Приблизно, як у нас уже не всі вірять у “руку Москви” (хоча у тому, що не вірять теж можна побачити “руку Москви”).

Ще одна, точніше дві особливості. Перше – вибори Президента РФ у березні. Більше того – у день проведення псевдореферендуму. Щоправда, “Кримнаш” – уже підзабуте гасло для росіян. Тому, їм треба нагадати.

Інша проблема – санкції. Січень і лютий – важкі місяці і для Путіна, і для його оточення. По-перше, режим обмежень має продовжити ЄС. А після прийнятої резолюції ООН, попереднього рішення Міжнародного кримінального суду щодо діяльності Росії в Криму та на Донбасі, навряд чи їх скасують. По-друге, у лютому Мінфін США має видати публічний звіт про діяльність російських олігархів. Що, в свою чергу, може посилити санкції і з боку Штатів. І загострить ситуацію в оточенні Путіна, яке й так не надто задоволено “патроном”.

Щодо пересічних росіян зрозуміло: “нас … а мы крепчаем”. Але треба ж і придумати чи повторити виправдання тому, що зробила Росія з Кримом у 2014 році. Наприклад, активізувати “укродиверсантів”. До того ж, ефект привертання уваги вимагає, щоб вони були наджортокими. Тобто кривавими. Щоб і кримчани, і росіяни зрозуміли, що Путін їх правильно спас від України.

Власне для Криму настає складний період, оскільки він став сакральним не стільки для Росії, скільки для самого Путіна. А тому, екс-кадебешник не зупиниться ні перед якими вимогами людяності.