Середа 23 Вересень 2020, 21:22

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

МВФ і Україна. Немає більшого ворога, ніж ті, кому треба віддавати борги

01.07.2020

Site, 1 липня 2020 року

Я тут подивився, що багато українців не хочуть отримувати кредити від МВФ. І я їх повністю підтримую. У тому, що не хочу.

Я не хотів брати кредит на квартиру, але іншого варіанту купити житло у мене не було. І зауваження від знайомих про те, що краще купувати житло за свої гроші – повністю підтримую. З тією різницею, що своїх грошей на житло у мене не вистачало, а іпотека була єдиним шляхом мати своє житло.

Чи має банк (МВФ) дбати про прибутковість від своїх операцій? Звичайно – це ж не благодійний фонд (хоча – тут має бути ліричний відступ про те, що і благодійні фонди переважно існують не заради благодійності, а заради конвертації грошей у суспільну підтримку).

Зрозуміло, що МВФ має дбати і про платоспроможність кредиторів. У випадку банків – я сплачував більші відсотки за іпотеку, ніж умовно кажучи в країнах “золотого мільярду”. Бо банки закладали ризики в мої відсотки, щоб отримати вигоду в разі, якщо з ними не розплатиться хтось інший. Так само і МВФ закладає ризики платоспоможності у тиск на те, щоб тарифи були ринковими, а в разі необхідності держава мала б можливість чим розплатитись (землею чи зниженням соціальних платежів).

Чи є у мене – після того як я заплатив кредит – бажання ще брати кредит? немає. Але коли ти стоїш на роздоріжжі і твоє бажання – розвиток, а не тупцювання на місці, то кредит – незворотнє зло. Але як кредит розвитку, а не кредит проїдання. Тому в мене часто ці кредити нагадують не іпотеку, а кредити у всіляких ларьках “гроші до зарплати”.

І тут буде головне питання – хто несе відповідальність за те, що ми скочуємось у кредитну яму і не відчуваємо зростання економіки? МВФ? Швидкогроші? Чи може ті, хто беруть кредити і виливають їх як воду в пісок “соціального бюджету”?

Відповідальність за нашу країну несуть навіть не ті, хто взяв кредит. Бо вони лише наймані менеджери для модерування нашого суспільного блага. Відповідальність за кредити нестимуть власники цієї країни. А власником є – ні, не олігархи. Власником нашої країни є народ. Ті, хто будуть платити за кредитами. І ті, хто наймав цих менеджерів (а точніше обирав політиків), що безтолково розпоряджаються народними коштами і кредитами МВФ.

Тобто, відповідальність – на кожному з нас.

Не МВФ найбільше зло (хоча і «добро» з нього теж так собі). Але зараз на Фонді, на його звинувачуваннях – намагатимуться грати і робити політичні рейтинги. Особливо після останнього соцопитування, яке демонструє, що непідтримка співпраці з МВФ – 61%. Так би мовити посилати МВФ в жопу. А потім – після виграшу – шукати шляхи як вивести країну з кризи. За допомогою посланих у жопу кредиторів.

Проблема нашої країни – не МВФ. А ті, хто шукає винних і не хоче нести відповідальність за ситуацію в країни. Навіть тоді, коли отримав величезний кредит довіри. Ті, хто голосують за “красиві очі”, шукають месію, а потім – розчаровуються в одному і… шукають месію в іншому. Ті, хто вважає, що його життя – це не його вибір, а просто набір зовнішніх чинників, вершиною якого є погані політики і неефективна держави. Чи що проблема країни виключено в недалекоглядності 73% або у агресивній меншості 25%.

Цей пост не підтримка Міжнародного валютного фонду. Не він, так хтось інший нав’язував би свої фінансові послуги країні зі слабкою економікою. Питання у менеджерах.

Тому, цей пост про те, що за все, що відбувається в моїй країні, я більше несу відповідальність, ніж якийсь МВФ.

Богдан Петренко