Вівторок 13 Листопад 2018, 22:33

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

НАТО і зміни до Конституції України

05.09.2018

Богдан Петренко, Обозреватель, 4 вересня 2018 року

Нарешті президентський проект про зміни до Конституції з’явився на сайті парламенту. Породивши чергову хвилю дискусій про необхідність/недоречність фіксації курсу України на вступ до НАТО в Основному законі.

Перше, немає сумніву у тому, що нейтральний статус, який був проголошений Декларацією про державний суверенітет, не спрацював. Україну з 2014 відгібридили так, що рівень підтримки вступу в НАТО у суспільстві зріс утричі. Деякі соцопитування показували майже 70%. Тому питання курсу євроатлантичної інтеграції – це не нав’язування, а лише констатація факту.

Друге, не треба зводити зміни до Конституції лише інтеграцією в НАТО. Йдеться про інтеграцію в Євросоюз. Про це мало говорять. Можливо тому, що євроінтеграція не викликає такий панічний ефект у наших агресивних сусідів, як відчуття наближення НАТО до кордонів. А можливо, просто для того, щоб і далі поляризувати українське суспільство перед виборами.

Третє, сам факт внесення змін. Законодавчо уже встановлено, що наш курс – євро- та євроатлантична інтеграція. І в законах, і в Стратегіях розвитку. Так, Конституція важливіше, бо вона нібито “назавжди” закріпить ці зміни. Безумовно, вона важливіше, але коли у нас врешті решт з’явиться повага і до законів?

Вже не один експерт заявив, що Конституція – це не запобіжник. Гіпотетичний завтрашній президент може так само внести зміни. І, як у випадку з Януковичем, відкотити нашу євро- та євроатлантичну інтеграцію. Чи то таким же голосуванням чи рішенням Конституційного суду. А Конституція від кожного такого відкоту лише втрачатиме свою силу і повагу.

І щоб цього не було, зміни про інтеграцію треба було вносити до “Загальних положень” Основного закону. Бо відповідно до Конституції, зміни до цієї частини необхідно не просто проголосувати у парламенті, їх треба затвердити на референдумі. Власне, і сам ініціатор виграв би від того, якщо б провів такий референдум у день виборів президента. Частина виборців проголосували б за лише тому, що для них важливо бути логічним у своїх голосуваннях. І відкотити зміни, затверджені референдумом, побоявся б зробити навіть проросійський президент. У нас вже один глава держави відмовився від підписання Асоціації з ЄС і одноосібно інтегрувався в Росію.

Звичайно, від того, що парламент прийме поправки до Конституції, в НАТО нас відразу не візьмуть. Це значно довготриваліший процес. Але те, що це будь-яка, навіть формальна інтеграція в Альянс, стане червоною ганчіркою для Росії, – однозначно. Лише заради того, щоб довести, що Україна не залишиться в її зоні впливу