Середа 03 Червень 2020, 17:41

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Нелегальна зброя із зони бойових дій. Чи є шляхи до зняття напруги?

03.03.2020

Кореспондент, 3 березня 2020 року

У найактивніші періоди боїв на Донбасі із зони АТО надходило до 70% нелегального вогнепалу. Фактично, 2014-2015 рр. докорінно змінили ситуацію і щодо вогнепалу і щодо психологічної готовності до його застосування.

Щонайменше, 2014 рік став переломним. Якщо раніше кількість злочинів учинених з вогнепалом була менше, ніж кількість злочинів з холодною зброєю, то відтоді – вони помінялись місцями. Злочинів з вогнепалом стало більше.

Зі стабілізацією лінії зіткнення, потоки зброї із зони бойових значно знизились. Адже вогнепальна зброя підлягає обліку. І коли немає активних наступальних операцій – то немає і трофейної зброї.

Та якщо говорити про витратні матеріали (одноразові гранатомети, вибухівки, патрони, постріли) – то звичайно, провести їх облік неможливо. І саме вони сьогодні – основний предмет постачання зброї на мирні території з Донбасу.

Значна частина сувенірів, завезена з Донбасу, буде гнити закопаною в огородах. Бо за таку «згадку» можна отримати до 7 років. Та і навряд чи людині вона стане в нагоді, крім як позизуватись. Частину акумулює в себе криміналітет. І ще частина – використовуються під час емоційних розборок, як правило у стані алкогольного спяніння.

Щодо загальної кількості зброї, яка надійшла зі Сходу, то її підрахувати важко. Як і взагалі будь-яку кількість нелегалу. Лише офіційно втраченими військовими підрозділами за перший рік війни називають 20 тис. одиниць вогнепалу. Це крім трофеїв, незаконно вилучених зі складів на мирних територіях у 2014 році і того, що опинилось на території окупованих Криму та Донбасу. А за іншими підрахунками, сьогодні на території України від 3 до 5,5 млн. одиниць нелегальної зброї.

Щодо заходів зі зменшення числа нелегальної зброї, то це безумовно:

а) формування відчуття безпеки у громадян – тобто відсутність бажання взагалі цю зброю мати чи застосовувати та довіра до правоохоронних структур;

б) дієвість норм Кримінального кодексу щодо незаконної власності на зброю. Тобто, вони мають застосовуватись незалежно від того, хто був затриманий за незаконне зберігання зброї;

в) соціальна реклама – колиучасники бойових дій, будуть розповідати про проблеми з якими вони зіштовхнулись через зброю чи набої. І найголовніше – вони мають нести меседж, що тут – на мирній території – вона їм не пригодилась;

г) спрощення процедури здачі зброї (її анонімізація). У випадкових власників нелегальної немає бажання зв’язуватись з поліцією.

д) викуп державою нелегальної вогнепальної зброї з умовами анонімізації тих, хто продає. Але поки що – це стосується виключно вогнепалу. Його можна викуповувати, бо його потоки обмежені. Щодо витратних матеріалів, то поки що рано – може тау статись, що це стане бізнесом і їх спеціально вивозитимуть з Донбасу.