Неділя 23 Вересень 2018, 09:46

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Путєн, ввєді войска… ООН

02.03.2018

Богдан Петренко, Обозреватель, 2 березня 2018 року

Вчора за прес-конференцією нашого гаранта, якось пролетіла мимо ще одна новина – Путін дав «добро» на введення миротворців на всю територію ОРДЛО.

Звичайно, це «добро» супроводжувалось одним «бородатим» нюансом. На присутність військ ООН нібито мають дати добро представники так званих ЛНР та ДНР. Звичайно, представники відразу таке добро не дали, а Захарченко взагалі заявив, що ДНР буде інтегруватись з Росією. Але, з тим же успіхом Янукович на своїй прес-конференції міг би заявити про інтеграцію резиденції «Межигір’я» в Ростовську область. Кремлю не потрібен Донбас у Росії. Він йому потрібен в Україні. Крапка.

Ніхто в Раді Безпеки, коли буде прийматись рішення при миротворців, не питатиме у Захарченка куди він бажає інтегрувати половину Донецької області. Більше того, він сам під час їх введення «інтегрується» або до Плотницького, або до Гіві.

Але, якщо із Захарченком все зрозуміло, то в яку гру грає Путін? Бо до цього мережу буквально переповнювали повідомлення про те, що РФ планує ескалацію конфлікту. Та і людей і в ОРДЛО і в самій Росії медійно годували і готували до «провокацій з боку ЗСУ». А тут – і заява про миротворців, і «згода» на «абсолютне перемир’я», яке має наступити на Донбасі з 5 березня.

Перше, щодо стратегії Кремля. Завжди треба пам’ятати одне. У РФ немає однозначної лінійної стратегії дій. Керівництво Росії завжди має різні варіанти і розроблену свою стратегію найменших втрат при кожному варіанті. Тому, можна не сумніватись у тому, що і війна з Україною, і здача миротворцям Донбасу, і навіть здача Криму є у кремлівській стратегії. Як варіант. Але здійснений кожен з цих варіантів буде лише тоді, коли це буде вигідно Кремлю.

Друге. Внутрішні гра у миротворця. Ті 29% росіян, які вважають Україну ворогом, однозначно прийдуть на дільниці. Ненависть робить людей політично активнішими. Для їх агітації нічого робити не треба. Питання у тому, що робити з тими, хто сумнівається у тому, чи варто було Росії убивати українців і збіднювати через санкції самих росіян? Саме для них Путін сьогодні намагається грати у миротворця. І ця гра триватиме щонайменше ще два тижні. Бо росіяни уже не розуміють навіщо їм війна на Донбасі. І ще більше – навіщо їм годувати Донбас. Тому їм він подарує примарну надію, що і Донбас росіяни перестануть фінансувати (бо він повернеться в Україну), і водночас – що Росія «своїх не кидає» (бо відтепер захищати російськомовних буде миротворчий контингент).

Третє. Кремль реально прощупує можливі варіанти здачі Донбасу. Так, зараз вони готові ввести війська ООН на всю територію при згоді ОРДЛО, а ще рік тому хто кричав що миротворців немає у Мінських угодах? У ЛНР у 2016 році навіть проводили військові навчання з протидії міжнародним миротворчим місіям. А тепер уже можна? Пошук тієї межі компромісу, яка б найбільше враховувала інтереси Кремля під час здачі Донбасу – ось його завдання.

І останнє. Заява Путіна про миротворців на всій території – це може бути заграванням перед Заходом. Щоб ні США, ні інші антагоністичні Росії країни не зливали ніякої інформації та не робили якихось антивладних технологій (ну не відомо яка «рибка» для Путіна ще могла б сплисти за ці 18 днів). Путіну треба спокійно переобратись. І взяти свої 80%.

Питання лише у тому чи Захід повірить у бажання Путіна вийти з Донбасу. Чи все таки дотисне його під час виборів.