Вівторок 13 Листопад 2018, 22:35

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Рубан, зброя та гібридні теракти

12.03.2018

Богдан Петренко, Обозреватель, 12 березня 2018 року

Коли у суспільстві досить чітко встановилась недовіра до всіх, верифікація будь-якої, навіть офіційної інформації – складна, й кожен вірить в ту версію, яка ближче до вже встановленої системи поглядів, довести щось надзвичайно складно. Тому можна говорити лише те, кому вигідно. І за потенційними наслідками, у затриманні Рубана можливі інші варіанти:
1. Спецоперація російських спецслужб. Так, у нас війна, тому все що проти України – на руку Росії. Що відбулось? Росіяни через свої джерела злили СБУ інформацію що на такому то КПП можливе переміщення авто зі нелегальною зброєю. Мета цієї спецоперації:
а) сформувати конфлікт між ГУР та СБУ. Якщо затримання відбувалось СБУ, а супроводження Рубана мало б надаватись ГУРом (з якого ніби то був той же Кедр).
б) сформувати в українців уявлення про «договорняки» між нашими та російськими військовими. Розчарування у владі та тих, хто має найвищий рівень довіри – ЗСУ.
в) не прямо, але опосередковано: не виключено, що і друга мета – це знову заявити про «вєздєсущого» кума Путіна Медвечука закріпивши його демонізований імідж та стиль «сірого кардинала» української політики. Тобто такого собі «демонізірованого рєшалу» в українських реаліях.
2. Спецоперація антитерор – тобто, офіційна версія. Ставлю другою, бо є декілька нестиковок:
а) Росія не зацікавлена в масових кривавих атаках на території України, оскільки це призведе до мобілізації населення та посилення довіри до всіх комбатантів – і поліції, і військових, і спецслужбовців. Її мета – спровокувати внутрішній конфлікт та недовіру, а не ополчити населення проти себе.
б) Москва не зацікавлена у фізичному знищенні конкретних українських політиків, оскільки жоден з українських політиків, на жаль, не має високої довіри і не здатен об’єднати суспільство. Напади на політиків можливі лише неперсоніфіковані – для того, щоб суспільство могло й далі відчувати безпеку за своє життя, а політичні еліти посилити конфлікт між собою.
Але з іншого боку, Кремля характерна варіативність стратегії. Тобто, він ніколи не виключає жодного з можливих варіантів розвитку подій. Якщо цей варіант буде вигідний Росії. Тому «схрони» для зброї як такі можуть мати місце. Питання у наступному – Рубана СБУ «вело» 9 місяців, а взяли саме зараз. Простіше кажучи – він не може бути і організатором терористичної групи, і одночасно збройним кур’єром. За 9 місяців мають бути досліджені ланцюжки від Рубана і вище. Чи то в Росію, чи то в Україну. До організаторів.
Більше того, якщо теракти так званої «групи Рубана» планувалась до виборів Президента Росії, то не виключена й наявність альтернативної групи – для російських спецслужбовців важливо «перебдєть» – і як правило один теракт супроводжує другий. Щоб сигнал був однозначним, і щоб він був тоді коли це треба.
Тому гіперзавдання для СБУ, щоби другий варіант мав більшу вірогідність – це розкрити реальних керівників у групі Рубана (де б вони не були) та – пошук альтернативної диверсійної чи терористичної проросійської групи.
3. Торгівля зброєю. СБУ накрила один з каналів постачання зброї в Україну. Це не виключає жодного з попередніх варіантів, але й може розглядатись окремо. У цьому розумінні, певною зацепкою має бути те, що переміщення відбувалось через КПП. Найімовірніше Рубан віз зброю не навмання, а були домовленості пропустити. Тому – варто було перевірити тих хто повинен був нести службу на цих постах того дня. І не стільки солдат, скільки – старших офіцерів.
Звичайно, цей варіант найбільш невигідний Україні, оскільки передбачає «зраду» в своїх лавах. Але – зраду завжди краще ідентифікувати та локалізувати, ніж замовчати.
Тому будемо очікувати чим завершиться цей інцидент. Не стільки для Рубана, скільки – для України.