Неділя 24 Березень 2019, 23:43

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Самосуд: піар та справедливість

07.03.2019

Лівий берег, 7 березня 2019 року

Потяг до справедливості є в кожної людини. Проблема у тому, що в світі, проповідуються різні цінності. І Ваша справедливість може відрізнятись від моєї. Від трохи до 180 градусів.

Але одна справа, коли справедливість захищається у дискусіях, у тому числі й судових. І справедливість захищають уповноважені суспільством органи, які мають монополію на насилля. Та зовсім інша – коли ці органи не справляються, і право на насилля перетягує на себе кожен.

Є три основні причини, які призводять до розповсюдження самосудів: відсутність центральної влади, нелегітимна влада і війна. Враховуючи рівень довіри до державних структур, щонайменше дві є і у нас. І ми не відчуваємо як самосуд набирає обертів. Хтось прив’язує до стовпів за погляди, а хтось – убиває за неповернутий борг у 500 гривень. Не відчуваємо, бо очікуємо на такі наслідки.

Та найбільша проблема – коли на самосудах починають будувати свій імідж. Таких собі «робінгудів». Рецепт простий: беремо соціальну категорію, що якої суспільство негативно ставиться і починаємо її «щимити». Гомосексуалісти, роми, люди з проросійськими поглядами, депутати – неважливо. Головне, щоб був елемент публічності. А найпростіше публічності досягти шляхом насилля.

Та ще проблема – це коли люди, які отримали владні повноваження, самі закликають до вчинення самосудів. Учора мер Дніпра Борис Філатов розмістив у соцмережах повідомлення, в якому обурюється місцевими вандалами, які обмальовують пам’ятники. І пропонує 200 тис. за те, якщо йому приведуть цього правопорушника… зі зламаною рукою. Нагадаю, що такі заклики – в країні, де вбивають за 500 гривень. Я не впевнений, що завтра до мерії не приведуть з десяток людей зі зламаними руками.

Є два класичні варіанти наслідків самосуду. Американський «комітет пильності», що розпускались після зміни нелегітимної влади. І німецький фемгеріхт, який вчасно не зупинився і атрофувався в засіб залякування населення. І питання: чи здатен хоч хтось в Україні, хто відчув владу, мирно передати її в інші руки?

Кожен акт насилля поглиблює, а не вирішує проблему. Формально ті, хто чинять самосуд, нібито зазивають правоохоронців до активності. Та на практиці, кожен самосуд все більше й більше розчаровує українців у тих, хто офіційно має оберігати їх безпеку.

Богдан Петренко