Неділя 21 Квітень 2019, 17:25

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Смертельні дитячі ігри: від соцмереж до реального життя

13.02.2019

Главком, 13 лютого 2019 року

Нещодавно в українському інформпросторі виплила гра «Біжи або помри». Ще раз, бо перша хвиля минула ще два роки тому. І паралельно цьому виникало декілька хвиль «груп смерті».

Чому це відбувається? Перше – це потяг дітей до забороненого. Підлітків найбільше цікавить те, на що у дорослому суспільстві накладене табу: інтим, насилля, смерть. Ц проблеми рідко обговорюють навіть самі дорослі. І діти, зважаючи на те, що вони ще не обросли соціальними нормами чи комплексами, намагаються пізнати їх самі. Бо свого часу батьки не дали їм відповіді. І ми нічого з цим не зробимо, ми не зможемо перевиховати дітей доти, доки дорослі для себе не подолають свої табу.

А зважаючи що подолання власних комплексів – довготривалий і складний процес, то і повідомлення про групи самогубць, смертельні дитячі ігри час від часу здійматимуть інформаційну хвилю.

По-друге, це спроба маніпулювати громадською думкою. Взагалі всі повідомлення про табу потенційно є топ-новин. Ті ж самі насилля, смерть і інтим, якщо в цьому задіяна дитина, відразу роблять новину праймовою. Проблеми, які існують в країні, в окремих політиків, в економіці – відразу відходять на другий план. Чи якщо чиновникам треба контролювати соціальні мережі чи Інтернет. Подивіться на Росію – там цей механізм працює на «ура». Або – часто без «теорії заговору» – це спроби монетизувати себе, свою сторінку, свої новини. Заробити грошей через те, що люди піддаються паніці.

Третє – хайпонути, зробити щось таке, щоб стати причиною інформаційної хвилі. Коли в інформаційному просторі «рулять» екстремали – зацепери, руфери чи джекеси, – дитина просто не бачить кращого варіанту стати відомою, ніж діяти на межі погибелі. І тут вже не допоможе контроль чи блокування соціальних мереж. Особливо, якщо ви самі полюбляєте дивитись відео з джекесами (придуркуватими). Навіть коли ви обурюєтесь «неповноцінності», засуджуєте, але дивитесь їх – все-рівно ви стаєте своєрідними співучасниками цих відео, формуєте попит на такі «жарти». І не факт, що наступного разу цей попит задовольнятимуть не ваші діти.

Дітям може просто не вистачати уваги. У тому числі й від батьків. Просто розмовляйте з ними – і шанси на те, що вони її привертатимуть екстремальними методами – значно знизяться.

І останнє. В дітей, як і у дорослих, є запит на екстрим, адреналін. Тому, коли це лише заборонити, тоді підлітки робитимуть це без вашого відома і дозволу. Необхідно каналізувати запит. Зробити його контрольованим. Віддати дитину на бокс, альпінізм, не забороняти повністю псевдоагресивні комп’ютерні чи реальні ігри. Каналізувати екстрим простіше, ніж його заборонити. Заборонене притягує, пам’ятайте це.