Вівторок 13 Листопад 2018, 07:04

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Вибух в ФСБ: коли вибухає в тих, хто підриває мир

31.10.2018

Обозреватель, 31 жовтня 2018 року

Сьогодні біля будинку ФСБ у Архангельську стався вибух, у результаті якого одна людина загинула, троє отримали поранення. За офіційними російськими даними – у руках загиблого зірвався невстановлений предмет на вході до будинку. До того ж «терорист» виявився неповнолітнім.

За словами вбитого в 2006 році колишнього співробітника спецслужб Олександру Литвиненку, ФСБ використовує тактику підриву Росії ще з 1994 року. Але відтепер вона сама стає об’єктом терору.

По-перше, продукування зовнішнього терору та виведення агресивності на рівень державної ідеології, з одного боку, дозволяє єднати росіян – перед страхом зовнішньої агресії. Але, з іншого боку, ідеологічна машина сама ж починає «втірати», що застосування насилля проти ворога – це виправданий крок. Проблема у тому, що вороги для Кремля і для росіянина можуть різнитись. Для перших – це «піндоси» чи Україна, а для других – це начальство, гібедедешники чи кожен російський чиновник. Ідеологія «фортеці в осаді» призвела до того, що в росіян уже немає опонентів чи конкурентів. Вони для них – вороги, а тому їх убивство виправдане.

І тому не дивно, що і в Керчі в середині жовтня, і сьогодні в Архангельску «терористами» виявились молоді люди. В останньому випадку – навіть неповновнолітній. Бо все свідоме життя вони прожили в умовах такого виховання – виховання через ідеологію виправданої агресії. І якщо росіяни старшого віку менш пасіонарні, і більше схильні лише дивитись по телевізору, як Росія сіє «свій мир» бомбами по всьому світу, то молодь готова діяти.

По-друге, меседж цього теракту говорить про те, що офіси і співробітників ФСБ можна підривати. І тепер кожен спецслужбовець житиме в страху, що наступний поворот ключа в авто, кнопка виклику на телефоні чи просто вхід через на роботу може виявитись останнім у його житті. ФСБ сама втрачає імідж всемогутнього органу, продукуючи постійні системні помилки – розпочинаючи від Рязані у 1999 році і завершуючи тупими відмазками про «солтсберські шпілі». І хоча з останньої проржало навіть півросії, кожна з таких помилок збільшує кількість людей, готових підривати. У тому числі й тих, які підривали і Росію, і російське прикордоння.

Звичайно, наслідки такого вибуху сподобаються у ФСБ. Бо з моменту першого вибуху в 1994 році (тоді ФСК), кожен теракт дає їм бабки і повноваження. А так як бюджет не гумовий, то бабки треба звідкись забирати. Ну наприклад з освіти – і коло поступово замикається – агресія виправдна, критичного мислення немає. Або з соціалки? Чи з медицини?

Завдяки повному контролю над ТБ терористу можна приписати все що завгодно – і Ісламську Державу, і Правий сектор, і ЦРУ, і навіть ГРУ Генштабу Народно-визвольної армії Китаю. Стрілка з Керчі прив’язували і до ДНР, і до України. Технологія таких «розслідувань» зрозуміла – спрямувати ненависть російського суспільства у певне русло і після цього «путєнввєдівайска». Питання у тому, чи готова сама Росія здійснювати агресію на котромусь з цих напрямків? Бо вже пройшло півдня, а ворог не названий. Як і свого часу у Керчі. Тому, тут чіткої ідеології у терориста швидше за все не буде. А буде виключна політика системних помилок самої влади.

 Богдан Петренко