Вівторок 13 Листопад 2018, 07:01

Український Інститут
Дослідження Екстремізму

Врятувати жертву цькування. Чи допоможе дитині переведення до іншої школи?

10.07.2018

Богдан Петренко, Главком, 9 липня 2018 року

Переведення до іншого класу чи школи може бути дієвим засобом, але для цього треба впевнитись, що в новому класі на дитину не очікує повторення попереднього

Сьогоднішні батьки переконані у тому, що цькування – це породження вулиці. І жертву з їх дитини зробили хто завгодно, але не вони. У психології є навіть таке поняття– екстернальність, коли всі негаразди, що трапляються у житті, списуються на зовнішні обставини. За такою логікою винним є клас (група) дитини, з якої її треба терміново забрати.

Власне, якесь зерно в цьому є, – завжди є можливість, що дитина потрапить в толерантніший клас, а її внутрішнє самоусвідомлення жертви якось самостійно вилікується. Щонайменше, в розповідях дітей таке траплялось. Але, часто – уже не в другому, і не в третьому «новому» класі.

Тому переведення до іншого класу чи школи може бути дієвим засобом, але для цього треба впевнитись, що в новому класі на дитину не очікує повторення попереднього. Не будемо забувати, що рейтингу шкіл/класів за рівнем цькування у нас не існує і бути не може. Позиція сьогоднішньої школи – як правило, приховати булінг, а не «пишатись» ним. Тому шанси, що ви переведете дитину в кращі умови не такі й високі.

Дитина. Ви переводите дитину до нової соціальної групи, бо вона була жертвою в «старому класі». По-перше, дитина стає новачком у класі, а це завжди посилена увага і, однозначно, – як ізоляція, так і перевірка вашого чада на предмет стійкості до зовнішніх викликів. Простіше кажучи, новенького будуть тестувати на «рівень лоха». Тому дитина буде під тиском. По-друге, у дитини уже можуть бути сформовані навики поведінки виключно в ролі «жертви». Тобто, і занижена самооцінка, і низькі комунікативні здібності, і неспроможність постояти за себе і свої інтереси. Не дивуйтесь, що просто перевівши дитину до нового класу, через деякий час у вас повториться та ж сама ситуація, що і в старому класі.

Клас. Коли групу покидає жертва, а ієрархія у групі уже сформувалась, і моделі поведінки кожного «прописані», то альфа (головний ініціатор насилля) буде шукати нову жертву. Жертва для альфи – важливий елемент для підтримування і ієрархії і свого місця в ній. І знаходитиме її серед «свідків» цькування – дітей, які раніше спостерігали за насиллям щодо інших. Тому клас із виведенням з нього жертви не вилікується від цькування. Просто з’являться нові носії статусу жертви.

До речі, «вилікувавши» булера у «хворій групі» так само з’явиться новий ініціатор насилля. Хтось із колишніх «послідовників» булера може взяти цю роль на себе. Тобто, система, набір ролей, а не окремі індивіди формують моделі поведінки в ній.

Власне ці приклади «на пальцях» демонструють, що не можна протидіяти булінгу виключено впливом на жертву чи ініціатора насилля. Підхід має бути комплексним, у якому враховуються і окремі індивіди, і моделі поведінки у групі в цілому. Лише у такому випадку можна досягти того результату, який влаштує усіх дітей у класі.